Переживаємо наступний рік приготування до 100 річниці смерті Отця Гонората Козьмінського. У цьому році минає також 25 років від проголошення його блаженним. У зв’язку з цими подіями сестри гоноратки з Мостиськ разом із молоддю вирушили у «Гонорацьке Паломництво» слідами Отця Гонората з Закрочима до Нового Міста.

Темою паломництва було «Таїнство Сповіді». Кожного дня Отці капуцини під час конференцій поглиблювали розуміння цього таїнства і допомагали відкрити значення 5 умов доброї сповіді. П’ять днів паломництва, це був час молитви, пізнання себе і іншої людини, поглиблення духовності блаженного о. Гонората і неодмінно час радості зі спільного перебування.
Поважна делегація з Польщі, котра завітала до Бердичева з нагоди 14-х Днів польської культури, взяла участь у вікопомній події – відкритті монастиря Ордену Малих Сестер Непорочного Серця Марії. Він розташувався поза костелом Святої Варвари і віднині слугуватиме ще одним місцем, де знайдуть спокій, розуміння та прихисток люди будь-яких верств.
Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «У Бердичеві відкривається багато об’єктів, але є такі, які несуть велику місію – відродження духовності. На їх відкриття хочеться йти. Саме з таким баченням міська влада підійшла до будівництва та до відкриття цього монастиря. Ми робили усе, щоб цей об’єкт відбувся».
Міський голова передав сестрам документи, що засвідчують їхнє право власності на монастир та землю під ним. Власне, будівництво споруди розпочалось у 2010-му році за кошти небайдужих людей та організацій з Польщі та України. Новозбудований монастир, переконана депутат Верховної Ради Анжеліка Лабунська, стане ще одним центром відродження духовності в усій Україні.
Анжеліка Лабунська, народний депутат України: «Наше місто Бердичів повинно стати прикладом для усієї країни. Подивіться, скільки тут конфесій, але у якому мирі та злагоді вони живуть. З Божого благословення, в добрий путь! Слава Богу, що є такі люди, яким небайдужі і люди, і духовність, і діти, і жінки».
На відкриття монастиря з Польщі приїхала Генеральна настоятелька ордену Малих Сестер Непорочного Серця Марії. Її земляки-посадовці теж привітали бердичівлян із цієї подією. Подарували сестрам репродукцію картини іспанського художника Ель Греко, оригінал якої знаходиться у місті Сєдльце. А також фігуру Святого Мартіна, покровителя міста Явора, книги та пральну машину, щоб сестри мали вдосталь вільного часу на молитви. Виступи гостей з-за кордону підсумував Генеральний консул Польщі у Вінниці Кшиштоф Свідерек.
Єпископ Віталій Скомаровський: «Сердечно вітаю усіх вас на цій урочистості – відкритті монастиря Ордену малих сестер Непорочного серця Марії, котрі уже 27 років служать Бердичеві, Богу та людям».
Після урочистого перерізання стрічки присутні взяли участь в освяченні монастиря Ордену Малих Сестер Непорочного Серця Марії, яке здійснив єпископ Віталій Скомаровський.
Відкриття монастиря – це велике чудо, яке здійснив Господь, зазначила Анна Кліпацька, його настоятелька. Бог хоче бути з людьми кожну хвилину їхнього життя. І це одна з причин, чому місце для розташування монастиря обрали не десь в усамітненій глибинці, а в самому серці міста.
Анна Кліпацька, настоятелька монастиря Ордену Малих Сестер Непорочного Серця Марії: «Ми знаходимось у центрі, тому що Бог хоче, щоб ми тут були. Один із святих отців сказав: «Якщо хочеш слухати і прославляти Бога у співі солов’їв, то цим співом мають стати гудки фабрик. А для нас, у Бердичеві – цей спів – гамір та гомін міста».
Двері монастиря, неодноразово пролунало на його відкритті, будуть завжди відчинені для усіх потребуючих.
Автор: Інна Плесна
Камера: Віталій Сінєльніков
З 15 по 22 червня в Дитячому селищі Карітас-Спес, що на Івано – Франківщині гостили Малі Сестри Непорочного Серця Марії. Приїхали вони, щоб пережити реколекції. Час благодаті, наверненя, відновлення.

Товаришував сестрам з послугою конференцій о. Войцех Сугер OFM Cap. Духовні повчання були присвячені темі: «Молитва і Євхаристія у бл. о. Гонората». Тож сестри роздумували над волею Господа у своєму житті за прикладом бл. Гонората. «Що діється в моєму житті? Чи вірю, що все, що з нами Господь чинить є добрим? Чи моя молитва є слуханням Бога? Чи сприймаю Євхаристію, як відносини Нареченого і нареченої де Нареченим є Ісус Христос, а наречена – людська душа?» На ці та інші життєво важливі питання сестри шукали відповідь впродовж шість днів.
У неділю, 16 червня, в соборі Святого Олександра в Києві відбулася приміційна Служба, яку провадив отець Матеуш, священицькі свячення котрого були днем раніше в соборі Святого Миколая.
У неділю собор майже завжди доволі щільно заповнений народом, але цього разу кількість прихожан переважила будь – які очікування – будівля була заповнена вщерть. Підтримати пресвітера в такий відповідальний день приїхала з Польщі уся його родина (батьки, брат і сестра), його духовний наставник отець Тадеуш та дехто з його друзів священиків, котрі спеціально прибули в Київ з інших країв. Служба почалася з привітального слова настоятеля собору Святого Олександра отця Віталія Безшкурого. Усі події на Службі супроводжувалися співом молодіжного хору парафії святого Олександра, який був запрошений для цього отцем Матеушем особисто. Служба завершилася благословінням, яке нововисвячений священик уділив по черзі священнослужителям, своїй сім'ї, ченцям і черницям, а потім і усім бажаючим.