Цього осіннього, звичайного дня 23 листопада, в парафії св. Климента відбулася незвичайна подія, яка зібрала чималу групу людей. А саме відпустове свято в парафії, якій патронує св. Климент Римський, а також святкування 100 річниці посвячення нині вже не існуючого, знищеного ненависною владою храму.

Літургію очолював єпископ ординарій Броніслав Бернацький, який під час проповіді всім зібраним пригадав історію католиків Одеси, пригадуючи тих 50 родин, які приїхали на запрошення Катерини ІІ, які в більшості були римо-католицького визнання. Також єпископ пригадав про повстання католицьких папарафій і звісно ж зосередив свою увагу на історії парафії св. Климентія.

Серед гостей було багато священиків як паллотинів, так і з одеського деканату. Почесними гістьми були радник провінціала з Польщі о. Вальдемар Павлік SAC, а також представник місійного секретаріату о. Єжи Ліманувка SAC.

Плоди дозрівають в світлі світла, люди дозрівають в світлі любові. Не можна дивитися інакше на сьогоднішню врочистість золотого ювілею, який саме розпочинаємо, як тільки через призму дозрівання, дозрівання в любові і до любові.

Перед обличчям Матері Божої Бердичівської, найпрекраснішої Любові і найбільш дозрілої серед дочок людських, хочемо дякувати Тобі, наша кохана сестро Маріє Анно, за Твій приклад, за усі ці роки, за Твою зрілість і особливо за Твою любов.

В нашій полонській парафії люди кожного дня моляться «Розарій», а також діти і молодь з задоволенням приєднуються до спільної молитви.

Ми, Твої діти, до Тебе звертаємось : «Мати Божа Бердичівська, молись за нас!!!»

Молитва на розарії (вервиця) – це молитовні роздуми над радісними, скорботними, славними та світлими таємницями життя Ісуса Христа і Марії.

аудіо-фото ролик

Заглиблюючись у ці таємниці, ми роздумуємо над власним життям. Роздуми над цими таємницями є водночас роздумами над Євангелієм.
Вервиця це не лише молитва; вона чудовий засіб освячення і духовного поступу, одна з найкращих шкіл доброчесності і життя християнського. Без сумніву, не можна наполегливо розважати таємниці життя Ісуса і Марії та не втілити у життя те, що з них будемо черпати. Як сказав Пій XII: "Душа почувається затишніше, коли йде дорогою, вказаною Ісусом і Його Матір'ю". Марія наближається до нас, бере за руку і вчить жити так, як Вона Сама жила на землі коло Свого Сина. Ось у чому наука Вервиці та таємниця її успіху: вона "вводить нас в живий контакт з Ісусом через Серце Його Матері" (Іван Павло II).

Святкування Ювілейного року в нашому Згромадженні в Мостиськах почалося з відтворення  шляху земної подорожі наших засновників.

Діти, котрі відвідують наш садочок представили для батьків, а потім і для парафіян, невеличку виставу. Темою стали окремі моменти з життя Анелі Рози Годецької. Перед глядачами ожила Анеля Роза Годецька і знову переживала вибір своєї життєвої дороги, зустріч з о. Гоноратом Козьмінським та початок нової місії, яка отримала назву Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії.