«Тепер стривожилась душ моя, – і що мені казати? Спаси мене, Отче, від цієї години? Але на те ж Я і прийшов – на цю годину! Отче прослав своє імя!»

О Маріє! Пречиста Діво, Пані ласкава, Прекрасна Фатімська Пані, Страждальна Мати, Царице Святого Розарія – будь звеличена!

Страждальна Мати – з’єднай нас із собою, щоб сьогодні в цю першу суботу березня 2013 року, чергову суботу Великого Посту ми  йшли разом з Ісусом слідами Його крові, розділяючи Його страсті й Твої страждання.

Після Вечері перед Спасінням всесвіту Ісус молився на Оливній горі  у Гетсиманському саду. «Тоді вийшов Він і пішов,як звичайно на Оливну гору…» (Лк 22,39-46). Ісус вибрав ніч і гору; там відчував тривогу; «там Ісус відчув кінцеву самотність і всю марноту екзистенції людини. Там  відхлань гріха і всілякого зла проникла до найглибшого нутра Його душі. Там Він пережив страх близької смерті. Там поцілував Його зрадник. Там Його залишили всі  учні. Там боровся також і за мене»,  – написав у книзі «Ісус з Назарету» кардинал Йосип Ратцінгер – Папа Римський Бенедикт XVI. Божественний учитель бере з собою на Оливну гору тих, яких найбільше любив: Петра, Якова і Йоана, що були свідками Його Союзу на Горі Фавор. Тепер прагне вчинити їх свідками своєї муки. Просить: «Чувайте ж,моліться, щоби не ввійти в спокусу…» В 1991 році бл. Йоан ПавлоII після повернення з Фатіми говорив: «Заклик з Фатіми є запрошенням до навернення і покаяння,першим і основним закликом Євангелія. Сьогодні  він промовистий як ніколи,особливо коли  зло  загрожує нам через гріхи, пов’язані зі зрадою Бога. Фатімський заклик взиває нас до чування. Запрошує нас, щоб ми через акт посвячення наблизились до Джерела Милосердя. Діва Марія хоче, щоб до нього наблизилася кожна людина, кожен народ і увесь світ».

*Маріє, віддаємось Тобі з  довірою. Постановляємо  іти з Тобою за Христом, Спасителем людини, і нехай утома нам не заважає, праця хай не гальмує наших кроків, перешкоди нехай не гасять в нас відваги, а смуток – радості серця. Віддаючись під Твою материнську опіку, о Маріє, і довіряючи Тобі все, чим ми є, і що маємо,постановляємо іти з Тобою за Христом до перемоги Твого Непорочного Серця. Амінь.

Свята Маріє! Тихо і покірно чекаючи з надією, як Симеон, утіхи Ізраїля, і виглядаючи, як Анна, визволення Єрусалиму – будь прославлена! Завдяки Твоєму «так» надія ввійшла у світову історію. Сьогодні, в першу суботу лютого 2013 року, хочемо дякувати Тобі , Найулюбленіша наша Мати, за Твоє неустанне посередництво за Святою Церквою. Прагнемо того, про що так просив Господь Ісус у Фатімі, – «винагороджувати за тих, які публічно намагаються защепити в дитячих серцях байдужість, погорду, і навіть ненависть до Непорочної Матері». Пресвята Діва Марія невпинно закликає до покаяння, навернення, просить про щоденний розарій.

Протягом кожного з шістьох об’явлень у Фатімі просить і заохочує до щоденної молитви на розарію. Сестра Луція пояснює: «Глибоке навернення не може відбутися без щоденної молитви на розарію. У Фатімі «Діва Марія зійшла з неба, щоб нагадати нам про правди Євангелія». Таємниця народження вчить нас, що Бог, навіть укритий, діє, щоб виконалось Писання. Тайна жертвування пояснює нам, що коли хочемо, щоб усе наше життя було пожертвуване і посвячене, маємо дозволити діяти в нас Богові.

Марія живе вірою. Повнота благодаті об’являється в тому, хто вірить. Вона також має довіритися Богу, на Нього покластися. Ісус Христос – Життя світу і кожної людини – Світло, яке освічує, правда, яка спасає і визволяє, Любов, яка веде до повноти – ось місія пожертвуваного Дитяти. Який є мій погляд? Які очі мого серця? Яка любов Бога і людини? «Створив Ти нас, Господи, для себе, і неспокійне буде наше серце, поки не спочине в Тобі». (Св. Августин ). «Тим, що людську особу чинить чимсь великим, є Боже знамення, котре вона носить в собі. Згідно з словами Святого Письма, Богородиця була створена на образ і подобу Божу.

Яке місце в моєму житті займає Бог? «Навіщо живемо, якщо не для того, щоб віддатися Найвищому?» – говорив казахський поет і мислитель Ahmed Jessow. Подивімось на Марію. Про що Вона просить у Фатімі? 13 травня 1917 року, в першому об’явленні Вона запитала Гіацинту,Франциска і Луцію, чи хочуть вони жертвувати Богу всі терпіння, які Він зішле на них, в намірі винагородження за гріхи,якими ображений; в намірі благальному про навернення грішників. Діти мали учинити це в єдності з Євхаристією і через щоденну молитву на розарію. Якою є готовність мого серця до жертвування радощів і турбот, терпіння і нерозуміння, втоми та болю? Наскільки я готовий до готовність до дрібних зречень, посту, покаяння в намірі, про який просить наша Мати, особливо про Святе Причастя, винагороджуючи в першу суботу місяця?

Прийди, Святий Духу! Духу Любові, Сили і Правди, Духу Світла!Прийди, відкрий наші серця. Веди нас на Голгофу до джерела – нашого Єдиного Спасителя, до відкритого Боку нашого Відкупителя, у відкриті рамена Марії – Нашої Матері. Маріє, наша Мати, Матір Прекрасної Любові, Матір Любові Розп'ятої, прагнемо бути з Тобою, тривати під хрестом – на місці нашого відкуплення і ще раз, з найглибшою вдячністю, прийняти цілим серцем Тебе, о скорботна Мати, в наше життя. Скорботна Матір Церкви, перелий в наші серця свою віру, надію,любов. Підносимо до Тебе наші серця, ідносимо наші очі, повні довіри й посвяти Твоєму Непорочному Серцю і Милосердному Серцю Ісуса – Гостії. «А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий Я!» Стояла ж посудина, наповнена оцтом. От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом. І, скуштувавши оцту, вимовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову віддав духа. Лиш один з вояків проколов Йому списом бік. І потекла негайно ж кров і вода.» (Йо 19,28-30,34).» А при хресті Ісусовім стояла Його Мати, сестра Його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Бачивши Ісус Матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – мовить до матері: Жінко ось син твій. А тоді й до учня мовить: «Ось Матір твоя». І від тієї хвилі учень узяв Її до себе» (Йо 19,25-27). Ісус з Назарету через хрест на Голгофі підтвердив, що Він є «знаком, якому будуть протистояти. Таким чином збулися Його слова, сказані до Марії: «Та й Тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець» ( Лк,35).

У Фатімі Божа Мати запитує: «Чи хочеш жертвуватися Богу і зносити всілякі терпіння, які захоче вам зіслати, в акті винагородження за гріхи, які Його ображають, і як перепрошення за навернення грішників?». Яку сьогодні дам відповідь? Під час третього об’явлення Божа Мати передбачила поширення комунізму: «Безбожна пропаганда розширить свої помилкове вчення по світі, викличе війни і переслідування Церкви, добрі будуть мучені, а Святіший Отець має багато терпіти. Багато народів загине. Наприкінці, однак, моє Непорочне Серце затріумфує. Святіший Отець присвятить мені Росію, яка навернеться, і на деякий час запанує мир». Діва Марія не перестає нас просити про вклад у спасіння світу, в порятунок душ. Вона – Скорботна Мати Церкви.

Наскільки я вірний хресту і Євангелії? Чи пам’ятаю в своїх молитвах про Святішого Отця Бенедикта ХVI, так важко досвідченого? У Фатімі також Діва Марія показала Франциску, Гіацинті та Луції своє скорботне Серце, а також вражаюче видіння пекла. «Ідуть туди,бо немає кому за них молитись і складати жертви, покутувати», – визнала з болем. Чи відкриваю моє серце для тих, які потребують помочі, які знаходяться в небезпеці вічної кари? Молімося за себе взаємно, щоб з ще більшою ревністю виконали прохання – заклик Пані з Фатіми; щоб наша відповідь – наша відповідальність за долі світу і спасіння душ була повної надії і віри в тріумф Непорочного Серця Діви Марії і прихід євхаристійного царства. Триваймо в Його Любові,в променях благодаті і милосердя. Амінь