Прагнемо сьогодні, в першу суботу квітня, з’єднані з Твоїм Непорочним Серцем, прославити Пресвяту Трійцю і винагородити терпіння та зневаги, завдані Тобі, Пресвята наша Мати, а також Ісусові.
В пасхальному антифоні Церква заохочує нас до радості з Марією:
«Царице Неба веселись, алілуя!
Бо Той, Кого носила Ти, алілуя!
Воскрес з мертвих, як сказав нам, алілуя!
Радій і веселися, Діво Маріє, алілуя!
Бо воістину воскрес Господь наш,алілуя!»
Діва Марія до кінця вірна. Ісус проникає все Її життя: неустанно носила в Серці Його слова, зберігала, слухала, роздумувала; носила в серці самого Ісуса. А тепер у вірі відчувала присутність Воскреслого; новий спосіб Його близькості. Ми також не можемо затримуватися на смерті, на гробі, забуваючи, що Господь правдиво воскрес. Через сльози – як Марія Магдалина – не розпізнаємо Господа серед нас.
13 травня 1967р. під час золотого ювілею першого з’явлення Матері Божої, в проповіді, проголошеній у Фатімі, папа Павло VI сказав: «Настільки великим є прагнення вшанувати Пресвяту Діву Марію, Матір Христа,Матір Божу і нашу Матір (…), настільки великою є наша потреба Її заступництва у Христа, Її Божого Сина, що прибули ми, покірні і довірливі паломники, до цього святого санктуарію. Світ знаходиться у великій небезпеці. Тому ми прийшли до стіп Цариці Миру просити про дар, який може дати тільки сам Бог - про мир»
«МИР ВАМ – МИР ВАМ» (Йо 20,19.26).
Так, можливо попередити війни, стримати хвилю зла, яка з шаленою швидкістю огортає земну кулю … Наскільки ж важливою є наша відповідь на заклик Матері Божої щодо молитви на Розарії, покаяння, присвячення, винагородження, вірного виконання умов перших субот місяця!
О Маріє, Царице Миру! Вчини, щоб Ісус, померлий і воскреслий, відродився в нас, змінив нас і жив у нас неустанно.