У першу суботу листопада прагнемо разом з Марією в особливий спосіб роздумувати над таємницею смерті. Просимо Тебе, Маріє, будь з нами під час цих роздумів, випроси для нас світло Святого Духа, щоб ми дивились на смерть з перспективи вічності. Щоб, наслідуючи Тебе, були витривалими під час страждань наших близьких. Адже, Ти, Скорботна Мати, була з Сином до кінця, до останнього Його подиху.

«І коли прийшли на місце, зване Череп, там розіпнули Його і злочинців, одного по правиці, а іншого по лівиці. Ісус же говорив: «Отче! Пробач їм, бо не знають, що роблять» (Лк 23,33-34). А як я ставлюсь до тих, хто мене ображає? До тих, хто завдає мені болю? Чи хочу одразу відповісти тим самим, гніваюсь, прагну помсти? Чи хочу підставити другу щоку, як навчає цього Ісус? Чи виникає у мене прагнення молитися за цих людей? Не осуджувати? Якщо з’являється осуд, то просімо Господа, щоб очистив наші серця від цього бруду, щоб дав нам прагнення молитви.

Чи довіряю я пліткам, які чую про ближніх? Чи сам(-а) розповсюджую плітки? Маріє, Ти будучи свідком страждань та зневаг Ісуса, теж молилася за Його кривдників. Навчи мене чинити так само.

«А при хресті Ісусовім стояла його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, - а його ж любив він, - мовить до матері: «Жінко, ось син твій». А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя» (Йн 19, 25-27). А як я поводжу себе, коли мої близькі переживають важкі моменти в житті, труднощі, хвороби? Євангеліє не говорить про якісь слова Марії, скеровані до Сина. Вона просто перебувала поряд з Ісусом. Часом достатньо бути поряд, бути разом з тим, хто страждає. Чи знаходжу час для тих, хто потребує моєї присутності? Маріє, навчи мене розуміти, коли маю допомогти ближньому своєю присутністю, словами, конкретними справами.

На хресті Ісус довіряє все людство материнській опіці Марії. Чи я звертаюсь до Марії як МОЄЇ Матері? Який мій особистий контакт з Марією? Чи вірю, що вона знає мене як Мати і піклується про мене?

Марія стає свідком смерті свого Улюбленого Сина. Як я ставлюсь до смерті своїх близьких, знайомих, друзів? Чи це для мене є кінець? Чи жаль з приводу смерті не є жалем до себе самого? Що тепер не буде цієї людини у МОЄМУ житті?

Як я переживаю похорон? Чи я вірю у забобони та прикмети, пов’язані з померлими та ритуалом похорону? Чи є молитва за померлого? Моя індивідуальна, спільна, молитва спільноти Церкви? Як виражається моя пам'ять про померлих із моєї родини? Чи пам’ятаю про відпусти, які можу пожертвувати за душі в Чистилищі?

У листопаді в особливий спосіб розмірковуємо над смертю. Просімо у Пресвятої Богородиці, щоб випросила нам потрібні благодаті, щоб ми пам’ятали про короткотривалість нашого земного життя і прагнули вічності. Щоб кожен наш прожитий день ми закінчували подякою за отримані благодаті, за дар життя, та перепрошенням за вчинене зло.

Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої! Амінь!

Роздуми на першу суботу жовтня

Таємниця ІІ радісна – Відвідини святої Єлизавети

Царице святого Розарію, в цю першу суботу жовтня прагнемо винагороджувати Тобі за легковажність та лінь у прийнятті Твого заклику до щоденної молитви розарію.

Найсвятіша Мати, сьогодні прагнемо роздумувати над «першим знаком», який вчинив Ісус в Кані і перепрошувати Тебе за всі гріхи, які ранять Твоє Непорочне Серце – за образу Тебе – Матері людей, за зневаження Тебе в Твоїх образах. Відрікаємось наших злих думок і прагнень. Очисти наші серця, наповни їх Твоїм світлом і розпали любов’ю.