Щороку перед Адвентом всі брати неокатехуменальних спільнот збираються на реколекції «Конвівенція початку нового року євангелізації». Цьогорічні реколекції проходили з 30 жовтня по 2 листопада в монастирі сестер гонораток по вул. Європейській в м. Бердичеві.

Прибуло 33 особи: о. Марек Болевицький, відповідальні – подружжя Романюків – Добєслав та Моніка, ще 6 подружніх пар, двоє семінаристів, 10 неодружених осіб та 6 дітей. Розпочалася конвівенція в четвер увечері целебрацією Слова і молитвою в тиші. П’ятниця була днем навернення, скрутації Біблії і Літургії Покаяння зі сповіддю. В суботу учасники працювали в групах та мали вечірню катехезу учительського служіння Церкви (щороку для цього береться інша тема). Неділя – день урочистої Євхаристії. Також щодня учасники молилися Утреню.

Реколекції готувалися старанно, щоб кожен з учасників відчував любов Бога, між іншим, і через любов зі сторони ближніх: що про них піклуються, щоб відчували себе важливими та потрібними. Зміцнившись духовно і відпочивши фізично в неділю по обіді учасники реколекцій роз’їхалися по своїх домівках.

Більше фото

Перша субота місяця. Час, коли приймаємо запрошення від Непорочного Серця Марії до спільних роздумів над Її життям близько Ісуса. У Фатімі Мати Божа говорила, що Бог хоче, щоб ми пізнавали Її життя на землі. Маємо за обов’язок не лише вшановувати Її у іконах, фігурках як Царицю, як Внебовзяту, не лише закликати Її як Діву могутню, але також роздумувати над Її покликанням, Її укритою дорогою. Розарій у цьому нам добре допомагає, освітлює шлях і так бачимо, що дуже потребуємо школи Її Непорочного Серця.

Найсолодше Серце Ісуса, спасіння і радосте усіх святих, Ти не відкидаєш нас грішних. Дозволь нам вчитися від Твоєї Матері. Нехай Твій Дух вчить нас любити Тебе так як Непорочна, – цілим серцем. Святий Духу, Потішителю, Божий Духу котрий милуєш нас слабких і грішних, відкрий нас, наповни нас, просимо Тебе!

17 - 19 жовтня молодь парафії Святого Олександра побувала у місті Шепетівка. Ця зустріч не була випадковою. Ще під час паломництва до Меджугор'я отець і молоді люди настільки заприязнилися, що домовилися про проведення реколекцій на тему духовного звільнення, початком котрого є прощення всім хто колись нас образив.

Не дивлячись на те, що час був обмежений, молоді люди дуже плідно провели його. Усю суботу панувала атмосфера серйозного зосередження. Між кількома цікавими конференціями молодь пережила Святу Месу, адорувала Ісуса у Пресвятих Дарах. Для роздумів над Словом Божим було використано новий, для багатьох присутніх, метод розважання – “скрутація”, який також викликав жваву дискусію серед присутніх. Отець Ромуальд дав можливість усім бажаючим висповідатися, і у поєднанні з пережиттям конференцій, роздумів над Біблією та Адорацією ця сповідь мала для багатьох дуже велике значення. З великим інтересом молодь послухала свідчення постулянтів монастиря, які поділилися своїм новим життям, проблемами і радостями.

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•  

joomlamodniyportal.ru

А після вечері почалися веселі години. Молодь грала у ігри, деякі з яких вимагали спритності і швидкості, а деякі винахідливості і фантазії. Особливо радісною для киян була зустріч з місцевою молоддю, адже багатьох поєднували спільне перебування у Меджугор'ї. Сміх і жарти линули увесь вечір. Окремою частиною цих веселощів було привітання двох іменинників з Днем Народження, які з самого початку дуже просили, щоб саме в цих числах реколекції відбулися і отримали такий подарунок. Після Меси, у неділю молодь отримала ще один сюрприз - шашлики, приготовані особисто отцем Ромуальдом, за що він отримав у подарунок каву та чергову порцію жартів.

Цвинтар – особливе місце, де не можливо не думати про велику Таємницю нашого Життя, про його сенс... Йдучи цим таємничим Містом, котре зберігає всі історії життя його Мешканців, сумно дивитися на могили до котрих багато років уже ніхто не приходить, ніхто їх не відвідує… з різних причин, можливо в когось немає в живих нікого з рідних, а можливо повиїжджали.., а найстрашніше це коли ми не пам’ятаємо за померлих з наших родин, не молимося за них…

В середу і ми пішли на цвинтар, щоб прибрати хоч декілька забутих могил. Ми повинні намагатися виховувати в собі важливі людські цінності, маємо пам’ятати, – тут на землі ми лише паломники і через деякий час, хтось і до нас буде приходити на могилу…