Цей Конгрес є другим з чотирьох Всеросійських конгресів, запланованих Конференцією католицьких єпископів Росії і приурочених до 50-ої річниці Другого Ватиканського Собору. У листопаді 1965 року отці Собору прийняли Декрет про місіонерську діяльність Церкви Аd gentes, а через 25 років св. Йоан Павло II опублікував місіонерську Енцикліку Redemptoris missio. Тему проголошення Євангелія у сьогоднішньому світі розвиває і Папа Франциск у своєму Апостольському зверненні Evangelii gaudium, в якому він закликає усі спільноти до крокування шляхом пастирського і місіонерського служіння (пор. EG 25).

Ця подія зібрала близько 100 учасників, серед яких священики і богопосвячені особи, викладачі, співпрацівники і семінаристи Вищої Духовної Семінарії "Марія - Цариця Апостолів" і просто друзі місіонерської справи Церкви - миряни, які залучені в активну апостольську діяльність. Безпосередніми учасниками були також Апостольський нунцій в Російській Федерації архієпископ Іван Юркович і усі члени Конференції Католицьких Єпископів Росії на чолі з Архієпископом Павлом Пецці. Також варто зазначити, що у цьому конгресі взяла участь с. Міріам Бєда, яка на даний час виконує своє служіння в Росії в Ростові-на-Дону.

Конгрес відкрився спільною молитвою. Вступна промова Архієпископа Павла Пецці була присвячена суті християнського свідоцтва і мучеництва, що встановлює найглибшу аналогію з життям Христа, без якого неможливе свідоцтво. "Місія, значить, повідомити іншу людину про причини і основи свого навернення", - сказав владика Павло. - "Ісус стає видимим для людей через свідоцтво нашого життя. На жаль, для багатьох людей, особливо, молодих, слова нашого свідоцтва абстрактні, а то і зовсім позбавлені сенсу. Тому ми повинні знайти нові слова, нові форми для нашого свідоцтва».

Владика Павло поставив питання, хто такий свідок в нашу епоху. І у пошуках відповіді, знову повернувся до центральної теми свого виступу - прикладу мучеників. Він процитував слова, сказані кардиналом Рацінгером ще до його понтификату: "Де мучеництво, там і Церква". "Джерелом свідоцтва це єдність з особою Христа", - сказав Архієпископ, - "а його змістом - любов. Сучасному суспільству потрібне це свідоцтво любові до кінця. Це вражає нас в прикладі святих і мучеників, проголошених в нашу епоху". Тільки Папа Йоан Павло II за час свого понтифікату канонізував 286 мучеників, нагадав владика.

Також в перший день Конгресу відбулася церемонія офіційного відкриття нового академічного року у Вищій Духовній Семінарії "Марія - Цариця Апостолів". Відкритим навчальний рік оголосив ректор семінарії монсеньор Пьєтро Скаліні Головною новиною цього року для всієї Католицької Церкви в Росії стало отримання ліцензії на освітню діяльність Вищої духовної семінарії в Санкт-Петербурзі. З подоланням цього бюрократичного бар'єру присутніх привітав представник Православної Духовної Академії, отець Володимир Федоров. "Майбутнє християнства неможливе без спілкування різних конфесій", - підкреслив він. - "Я дуже багато отримав із досвіду спілкування з Римсько-Католицькою Церквою, - продовжував владика, - І скажу щиро я дуже змінився дякуючи цьому досвіду. А місія без співпраці з іншими конфесіями є неможливою".

Ранішню сесію 8 листопада відкрила доповідь с. Альонки Крк Comloy "Місії Ad gentes і нова євангелізація". Вона говорила про перелом в розумінні місіонерської діяльності Церкви, що сталося після II Ватиканського Собору і прийняття декрету "Ad gentes". Також сестра підкреслила важливість розуміння самого терміну "ad gentes", який характеризує місію, звернену до народів, які не знають Христа і Його Євангелія.

Продовженням цього виступу стала доповідь отця Анатолія Гамзи SVD про необхідність руху від моделі місій "ad gentes" (до народів) до "inter gentes" (серед народів) у сучасному світі. Що це означає? "Народ Божий сьогодні вже не віддалений від інших людей якимись відстанями і границями", - сказав о. Анатолій. - "Тому зараз ми повинні євангелізувати з середини, вести діалог з іншими культурами, а не боротися з ними". У моделі "inter gentes" місіонер - це вже не якась спеціальна людина. Місія увірена для кожного християнина, усьому Божому народу. І християнські цінності у сучасному світі повинні втілюватися через діалог з іншими народами і культурами. Єдність в різноманітності, вільній від підпорядкування, - ось до чого повинна крокувати Католицька Церква.

Подальша робота в групах допомогла виділити найбільш важливі аспекти доповідей, що прозвучали. Серед них виявилися необхідність пошуку нових шляхів євангелізації, нових форм і мови, необхідність для Церкви стати відкритим домом для усіх народів і культур, усвідомлення ролі мирян, а особливо, сімей у справі євангелізації.

Під час вечірньої сесії тему місіонерського служіння мирян розвинув журналіст Михайло Фатеєв, прихожанин Базиліки Святої Катерини в Санкт-Петербурзі, який поділився успішним досвідом реалізації різних католицьких проектів в Інтернеті, а так само культурних і релігійних заходів в Санкт-Петербурзі. Його презентація стала свідоцтвом реальності апостольського служіння мирян, яке, насправді, не вимагає надприродних витрат сил і часу. Але також він підкреслив і необхідність здорової, конструктивної співпраці між священнослужителями і мирянами в цьому питанні. "У Конгресі взяло участь біля 100 осіб 13 національностей, з усіх континентів. Але у нас вийшла не вавілонська вежа, а вечірник, де ми дійсно відчули присутність Святого Духа. Я переконаний, що саме Він, як ми не раз говорили в ці дні, є головним ініціатором нашої місії", сказав, підводячи підсумки конгресу, о. Якуб Блащишин.

Передусім, коли Конгрес вже завершився, можна абсолютно точно сказати, що він вийшов далеко за рамки оголошеної теми. Тому що йшлося не лише про місії в класичному уявленні ("ad gentes"), але і про місіонерське служіння в широкому сенсі: про те, як реалізується цей заклик в помісній Церкві, в апостольському служінні мирян, в самих наших парафіях. Багато уваги було приділено необхідності Церкви виходити назустріч світу, вступати в діалог з різними народами і культурами. У цьому контексті особливо цінно було почути свідчення учасників з інших країн, що несуть своє служіння в Росії.

С. Міріам Бєда, Ростов-на-Дону Фото: cathmos.ru