У с. Яблуниця на Івано-Франківщині 6 жовтня розпочалась Школа Францисканської духовності. В осередку благодійної організації «Карітас-Спес» зібрались 14 охочих ближче познайомитись із постаттю св. Франциска з Асізі. Щоби зрозуміти святого, треба знати ту епоху, в яку він жив. У цьому слухачам Школи допоміг о. Домінік Яцков.
Отець Домінік поступово розвіював ті міфи про Середньовіччя, які вкладали у голови громадян радянські школи та університети. Ці міфи подекуди живуть ще досі. Виявляється, що рушійною силою в середньовічній освіті, медицині та інших галузях були монастирі. Культ святих, Літургія Годин, Месал, Розарій, часте Святе Причастя. Це все сягає своїм корінням у Середні віки. Крім того, отець акцентував увагу на темі Хрестових походів та інквізиції. І підкреслив, що через незнання певних фактів виникає перекручення і неправильне розуміння цих історичних явищ. Також о. Домінік відкрив для слухачів постать св. Бонавентури.
В суботу 11 жовтня 2014 року відбулося паломництво вчителів до Матері Божої Бердичівської. Оскільки така зустріч відбулася вперше, учасників зібралася маленька групка. Однак євангельський шлях і полягає в тому, щоб шукати Христа в незначних ситуаціях, там, де перебуваємо в даний час. Тут спадає на думку притча Ісуса про Небесне Царство, що порівнюється із закваскою, яку бере жінка, і кладе на три міри муки, аж поки все вкисне.
Об 11:00 о. Рафал Мишковський ОСD, настоятель парафії, привітав учителів та ознайомив з історією санктуарію. Потім об 11:30 учасники паломництва зібралися на Службі Божій, щоб огорнути молитвою служіння вчителів. У своїй проповіді о. Рафал підкреслив, зокрема, що для виховання дітей замало виконувати звичайні батьківські обов’язки, дбаючи лише за матеріальні потреби, потрібно бути батьками насамперед на духовному рівні, передаючи підростаючому поколінню віру, знання, досвід. Як читаємо в сьогоднішньому Євангелії: «А Він відказав: Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!» (Від Луки 11:28) На освітян, особливо віруючих, і покладена ця важлива місія.
Також отець навів приклад одного з кармелітанських святих, отця Рафала Калиновського, який, будучи на засланні в Сибіру, намагався зарадити не тільки фізичному голоду молодих людей, а й духовному, який є набагато небезпечнішим, адже матеріальні нестатки не такі трагічні, як брак віри та знань. Також прекрасним прикладом для нас є Богородиця, що передає Христа світу. На закінчення отець побажав, щоб Господь додавав сил та радості в переказуванні віри та знань і завжди супроводжував у вчительському служінні.
Після святої Меси вчителі зібралися за чашкою кави, щоб розповісти про своє свідчення як католиків у шкільних колективах, обговорити проблеми, поділитися досвідом. На закінчення була молитва подяки та благословення. Наступного року ми сподіваємося, що учасників паломництва буде набагато більше, і такі зустрічі стануть традиційними, як це вже є у медичних працівників. Тож уже почнемо працювати в цьому напрямку.
Учасниця зустрічі
З 3 на 4 жовтня в каплиці дому сестер гонораток у Бердичеві відбулося молитовне чування з участю шанувальників Непорочного Серця Марії та парафіян, які приєдналися до молитви за мир в Україні.
Гаслом зустрічі були слова з Євангелії : «Щоб усі були одно». Організаторами зустрічі о. Юзефом Кухарчиком (кармеліта босий) та с. Катериною (настоятелька дому) були поєднанні молитви про мир за заступництвом Непорочного Серця Марії та св. Франциска з Ассізі, в переддень святкування котрих відбулося чування.
Після виголошених конференцій, під час Адорації, кожен учасник до стіп Євхаристійного Христа приніс свічку Миру запалену від «світла» св. Франциска. О 24.00 відбулася Служба Божа. А о 3-ій годині під час «Хресної дороги» ми перепрошували Бога за вчиненні гріхи, благали про зменшення кари та про панування у наших серцях миру, прощення та любові до ближнього. Зустріч закінчилася традиційним першосуботнім молебнем до Непорочного Серця Марії в намірі відшкодування за гріхи, якими ображають Її Непорочне Серце.
Усім учасникам сердечно дякуємо за те, що відповіли на запрошення Ісуса і прийшли на зустріч з Ним, за активну участь та ревну молитву!!!
У жовтні, місяцеві присвяченому молитві на Розарії, ми знову запрошені Марією до Її школи. Хочемо черпати з джерела Її мудрості, бо прагнемо у Своєму житті наслідувати Її Непорочне Серце. Марійна Школа виховала стількох святих! Чому сьогодні Вона хоче навчити нас?
Маріє, розуміючи нашу слабкість, звертаємося до Тебе: Матінко, Ти є Непорочною, а ми грішними, Ти є непохитною, а ми постійно падаємо у наші погані звички і прив’язаності, Ти бачиш лише красу і доброту Бога, а ми – і багато спокус на нашій дорозі. Будь з нами, Провіднице святих, Мудра Пані, покажи нам Своє Непорочне Серце і пригорни нас міцно до Себе. Хочемо бути подібними до Тебе і хочемо як Ти, Матінко, прийняти до серця Ісуса.
Наш Бог є близьким Богом. Він хотів жити серед нас, тому ввійшов до Серця і Тіла Пресвятої Діви, і оселився посеред нас. Як це чудо сталося? Як це взагалі стало можливим? У Євангелії читаємо, що коли настала повнота часів, а отже, момент передбачений Богом до Діви приходить Ангел. Молода дівчина чує слова, які дотепер чули лише великі пророки, царі, проводарі вибраного народу Ізраїля, а саме: Не бійся! Господь з Тобою! Марія чує від Ангела про свою винятковість, про своє покликання – обрання Богом. Євангелист показує нам Марію, як Діву Мудру, яка нічого не приспішає, не діє похапно, дає собі час на роздумування і хоче просто розуміти.