Найсолодше Серце Ісуса, спасіння і радосте усіх святих, Ти не відкидаєш нас грішних. Дозволь нам вчитися від Твоєї Матері. Нехай Твій Дух вчить нас любити Тебе так як Непорочна, – цілим серцем. Святий Духу, Потішителю, Божий Духу котрий милуєш нас слабких і грішних, відкрий нас, наповни нас, просимо Тебе!

Листопад – місяць «переходу», в якому згадуємо померлих. Це місяць в якому молимося, покутуємо і приносимо свої щоденні маленькі жертви за них. Подивімося на Марію. Молячись словами Magnificat вона тішиться, що отримала ласку якою може поділитися з усіма поколіннями.

А чи ми не могли б своїми молитвами, своїми жертвами підтримувати справи наших ближніх, тих які уже відійшли від нас і тих, які ще тут на землі несуть свої важкі тягарі? У прикладі Марії бачимо, що вона, як Ісус, хоче брати участь у поєднанні поколінь, у приведенні нас усіх до Милосердного Отця.

Власне ця думка постійно супроводжувала і Ісуса під час молитви у Гетсиманському саду: спасіння усього людства; поєднання усіх з Отцем. Його милосердне Серце прагнуло нашого порятунку, тому погоджується з муками, терпіннями і болем. Та водночас передчуття страждань лякає Його, бо знає, на що іде, і має свідомість того, що на Нього чекає. У цій таємниці бачимо у Ісуса, насамперед Людину переповнену почуттями і прагненнями, сумнівами і Надією. Нам важко уявити ту ніч, переповнену болями і очікуваннями на біль… Та Ісус з цілковитою довірою молиться до доброго Отця, погоджується з Його волею. Ісус терпить за нас і для нашого спасіння. Марія не може допомогти Ісусові інакше як тільки молитвою. Люблячи Свого Сина вона погоджується з Його покликанням, з Його ділом спасіння, з Його волею. З цієї безмежної любові приймає те, що Її Син має іти на смерть повну страждань. І мусить прийняти ситуацію в якій не зможе бути біля Свого Сина ані зменшити Його терпінь. Змиряється з тим, що у стражданнях Син буде самотнім, і що ця болісна, в’їдлива самотність належить до тих терпінь, які Він добровільно і смиренно бере на Себе.

Такою Божу Матір знаємо і з досвіду багатьох святих. Пані мудра і вірна нікому не пропонувала життя без терпінь, чудесних зцілень, не обіцяла щасливого майбутнього на цій землі. Бо Вона, Цариця Мучеників, знає, що у наших терпіннях ми можемо бути переповнені присутністю Бога, міццю Божого Духа, любов’ю Ісуса.

Залишімося з Ісусом у таємниці Його болісної молитви. Товаришуймо нашому Приятелеві, люблячому нас, у Його біді, бо Він погодився понести Хрест за наші гріхи і за гріхи інших….

О Маріє, Матінко нашого Спасителя, Співвідкупителько, молися за нас! Матінко Того, хто ніс тягар наших гріхів, Матінко Скорботна, Матінко Засудженого! Пані вірна і Мати Милосердя, просимо Тебе: молися за нас! Проси Божого Духа, Духа Життя, щоб відкрив наші серця і щоб учинив наші серця подібними до Твого Непорочного Серця. Амінь.

О мій Боже, я вірю в Тебе, я поклоняюся Тобі, я покладаюся на Тебе, я люблю Тебе. Я прошу Тебе про прощення тих, які не вірять в Тебе, не поклоняються Тобі, не покладаються на Тебе і не люблять Тебе.