Весна, пора року коли наші очі радіють з зеленої трави та перших квітів, а землероб передивляється зерно щоб якісне засіяти в землю, яке принесе добрий врожай, так і сестри нашого Згромадження зібралися в Бердичеві з різних місць нашого служіння, щоб ще раз заглибитись в роздуми про нашу віру, яка потребує перегляду та зросту.

Цю зустріч з ініціативи сестри Вікарії Анни Кліпацької провів о. Маріано Хосе Сєдано, священник і педагог зі Згромадження  Отців Кларентинів, який працює в Санкт. Петербурзі. Отець поділився своїми роздумами і звернув увагу, що тепер є особливі труднощі в вірі і ці труднощі спостерігаються в рисах навколо яких живе культура, це – поверхневість, егоцентризм і байдужість. Подолання їх в монаршому житті наступить тільки тоді, коли з поверхневості перейдемо до бідності, з егоцентризму до любові (особливо прощення), з байдужості до послуху. А щоб в моєму житті це наступило скоріше потрібно вдивлятись і наслідувати Матір Ісуса і Її Непорочне Серце, яка хоч всього не розуміла, але розважала і приносила великі плоди.

Христос Воскрес, ми радіємо! Практикуючі християни, і непрактикуючі (тобто ті, хто забуває про свого Небесного Отця і згадує про Нього двічі на рік) - всі ми радіємо зі Свята Великодня. Але не забудьмо, що ми теж включені в це Воскресіння. Ми покликані пізнати силу розіп’ятого і Воскреслого Христа, Який перебуває в моєму житті сьогодні.

Формування кожної людини починається в батьківському домі, і саме батьки являються першими вихователями і вчителями для кожного з нас. Тож багато у чому ми завдячуємо саме батькам. Але, як би не було боляче для батьків, приходить момент, коли ми залишаємо батьківську оселю і обираємо власний життєвих шлях, котрий від початку створення світу приготував для кожного з нас Господь.