flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Цвинтар – особливе місце, де не можливо не думати про велику Таємницю нашого Життя, про його сенс... Йдучи цим таємничим Містом, котре зберігає всі історії життя його Мешканців, сумно дивитися на могили до котрих багато років уже ніхто не приходить, ніхто їх не відвідує… з різних причин, можливо в когось немає в живих нікого з рідних, а можливо повиїжджали.., а найстрашніше це коли ми не пам’ятаємо за померлих з наших родин, не молимося за них…

В середу і ми пішли на цвинтар, щоб прибрати хоч декілька забутих могил. Ми повинні намагатися виховувати в собі важливі людські цінності, маємо пам’ятати, – тут на землі ми лише паломники і через деякий час, хтось і до нас буде приходити на могилу…

В серпневі дні сестри з’їхалися до Олександрівки, щоб взяти участь в ре колекціях, які проголошував брат Гжегож Філіпюк, капуцин з Варшави.

«Хрест та надія» реколекції з блаженним Гоноратом, такою була тема реколекцій.

На прикладі «шести серафимських крил» можна було переглянути своє духовне життя.

Сестри приїхали на реколекції з багажем запитань та непорозумінь. Однак дивовижний приклад життя о. Гонората «розклав все по полицям».

Приклад отця Гонората показує: «Якщо бути, то бути до кінця. Якщо служити, то служити з усіх сил». О. Гонорат є прикладом витривалості, відданості Божій волі в усьому.

Ми дякуємо Богу за нашого Засновника, за його харизматичне життя. А також дякуємо брату Гжегожу за те, що по волі Божій наблизив нас до цієї великої постаті.

 

 

 

 
Галущинці – Язлівець – Бучач – Зарваниця

Молодь та діти парафії народження святого Йоанна Хрестителя с. Галущинці, разом з настоятелем та сестрами гоноратками провели день пізнання святих місць Тернопільщини та святих людей пов’язаних із цими місцевостями.

І так, подорож розпочалося з самого ранку, виїхавши з Галущинець, ми спільно в дорозі молилися розарій до Пресвятої Богородиці. Так ми приїхали до Язлівця, де спільно молилися та просили Господа про мир на нашій Українській землі. Святу Месу звершили у каплиці монастиря Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, після Святої Меси мали можливість молилися та цілували реліквії блаженної сестри Марцеліни Даровської, засновниці сестер непорочниць. Потім всі разом спільно молилися в гробниці де спочиває понад 80 сестер разом із Засновницею.

Помолившись та відпочивши від першого відрізку подорожі наше паломництво вирушило до м. Бучач. Там, ми разом помолилися в римсько-католицькому бароковому костелі з 1763 року. Однією з окрас храму – архітектурний вівтар, вважається одним з найкращих на теренах сучасної України. Поліхромний, з переважанням зелених кольорів, білими статуями святих. Ймовірно, авторами робіт були Й.-Ґ.Пінзель та учні.

Ознайомилися з Бучацьким монастирем отців Василіан Воздвиження Всечесного Хреста Господнього. Монастир отців Василіан на горі Федір у м. Бучач був заснований 7 грудня 1712 р. на підставі фундаційної грамоти магната Стефана Александра Потоцького, виданої в Любліні. Спільно помолилися на забитковому старому кладовищі та пройшлися біля руїн старої фортеці міста звідки було видно прекрасну панораму м. Бучача.

Третьою частиною нашої подорожі стало місце тисячі паломників, – Зарваницький духовний центр – всесвітній марійний відпустовий центр, одна з найбільших подільських святинь Української греко-католицької церкви. Нині центр об'єднує комплекс храмів, духовних споруд і Хресну дорогу. До 3арваницького духовного центру належать парафіяльна церква Святої Трійці (1754 р.), де зберігається чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької. Помолившись біля Чудотворної Ікони Матері Божої ми прийшли на місце, де вибудовано хресну дорогу, якою молячись та затримуючись над кожним стоянням, ми пройшли до дерев’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де також мали змогу прославляти Господа.

Від’їжджаючи з Зарваниці, дякуючи Богу за чудовий та прекрасний день ми спільно молилися коронку до Божого Милосердя.

Нехай Господь буде прославлений за всіх Добродіїв та за все добро, яке нам зсилає.

БІЛЬШЕ ФОТО

 

Цьогорічний І тур наших реколекцій пройшов у мальовничій Яблуниці в серці Карпат. У духовних вправах взяли участь 24 сестри гоноратки та 4 монахині з інших чернечих згромаджень. Провів ці реколекції для нас о. Михайло Бранкевич з парафії св. Олександра, що в м. Києві. Протягом 6 днів ми роздумували над вісьмома блаженствами, а товаришували нам у ці дні святі жінки.

Блаженства дають нам силу боротися з усіма труднощами, що зустрічаються на нашому життєвому шляху, дають змогу бути вільними, адже тільки вільна людина може відчути, що Бог її любить. Хоча повністю реалізувати блаженства здатен тільки Ісус. Нашим же завданням є бути відкритими на благодать та захотіти прийняти заклик Ісуса.

Тож нехай Господь через діяння Святого Духа зреалізує ці блаженства в нас, щоб слава та любов Бога об’являлася в світі та була відчутна для кожного.

Більше фото для зареєстрований користувачів в "кляузурі"

 

 

19- 20 липня в нашому новозбудованому монастирі в Бердичеві ми приймали делегата Папи Римського Франциска П’єро Маріні, архієпископа Мечислава Мокшицького, отця-прелата Петра Тарновського та отця Андрія Леговіча, секретаря архієпископа, що прибули до Санктуарію Матері Божої Бердичівської на урочистість Матері Божої Святого Скапулярію, щоб спільно з паломниками молитися в намірах миру в Україні та подякувати Господу за дар канонізації Папи Йоана Павла ІІ.

Архієпископ П’єро Маріні висловив сердечну подяку за гостину та благословив нас за заступництвом Матері Божої з гори Кармель і св. Йоана Павла ІІ.