ОАЗИС
Что такое Оазис? Это съезд молодежи на несколько дней для познания истинной Веры. Это встречи для молодежи, которая ищет встречи с живым Богом, которая стремится познавать Его, прославлять своей жизнью, а также стремится делиться Благой Вестью.
В этот раз Оазис проходил в с. Рашкове. Мы очень интересно проводили время. Участники Оазиса учились познавать Бога в своем сердце, узнавать друг друга как можно ближе. Мы участвовали во многих мероприятиях, которые помогали нам познавать Бога. Темой этого Оазиса было «Сердце». Мы должны были понять, как мы чувствуем Бога сердцем, что Он значит для нашего сердца.

На данном Оазисе, как и всегда в программе, проводилась работа в малых группках. Были организованы различные мастер-классы, такие, как: вокал, медицина и спорт, театр, батик, лепка из полимерной глины, рукоделие и т.д. Каждый вечер у нас были разные мероприятия и молитвы. Кроме того, программа каждого дня включала в себя конференции, посвященные сердцу. Мы изучали, что такое физическое сердце, его функции, его строение. Также на конференциях мы говорили о том, что такое духовное сердце, какими эмоциями оно наполнено, как оно чувствует. Это было очень интересно и познавательно. И я многое взяла для себя... Я поняла, кем является Бог для меня и для моей жизни! Честно говоря, за эти 10 дней у меня изменилось сердце, оно стало более чистым, искренним и теперь оно больше наполнено любовью к Богу. Я поняла, что Бог - это моя Поддержка, Надежда, Вера…

Все як завжди, з міцним підґрунтям у традицій Мостиській парафії св. Йоана Хрестителя розпочався новий навчально-катехетичний рік, тут все разом пов’язане, парафія, польська школа в якій навчаються 90% католиків, а також катехези, які систематично відбуваються у школі.

На перший дзвінок за давньою традицією запрошуються священики та сестри, котрі співпрацюють з педагогічним колективом та з дітьми цієї ж школи, настоятель о. Владислав Дирунов та отець вікарій Назар Білик на початок шкільного року уділили урочистого благословення.

З четвертого по восьме вересня, у нашій парафії, також відбувся 40-годинний молебень перед виставленними Пресвятими Дарами, у якому брала участь вся парафія.Дякували Богу за цьогорічний врожай та просили Бога про благословення на початок шкільного року. Молебень завершився подячною ходою.

Богу нехай буде подяка за все.

12-21 серпня 2014 року група молоді з Парафії св. Олександра м. Київ, мала нагоду взяти участь у паломництві у Меджугор'є. Це був час переповнений молитвами, конференціями, свідченнями, постом і спільним перебуванням у християнській спільноті. За словами учасників: це був час духовних перемін, переоцінки цінностей, зміцнення віри. Ось кілька відгуків:

Коли збирала речі в паломництво, думала собі: «класно, поїду за кордон, щось нового побачу». Хоча я знала, що Марія там об’являється кожного дня, та про об’явлення я майже не думала. Коли я туди приїхала, познайомилася з багатьма чудовими людьми котрі розповідали про своє життя, побувала на місцях об’явлення і зрозуміла, що Меджугор'є – це місце яке наповнене різними благодатями, де відбуваються різні чудеса як духовні так і фізичні. Дякую Марії, що дала мені шанс бути ближче до неї.
Галя

В Меджугор’є я їздила вперше. Прозвучала добра порада про те, щоб максимально відкрити наші серця, щоб дати можливість Марії попрацювати, щоб Меджугор’є не пройшло стороною. П’ять днів пролетіли дуже швидко, але були наповненні незабутніми враженнями, миром, радістю та великим бажанням молитися, насамперед за Україну. Меджугор’є – це кусочок раю на землі.
Оля

До Меджугор’є я їхав у доволі важкому стані. Мав багато запитань до Господа і Божої Матінки. Не полишали і сумніви щодо того, чи дійсно є там Богородиця. І якщо є, то з чого я взяв, що Їй цікаво слухати моє ниття.

Але перші ж хвилини показали, що так, цікаво. Я знайшов там спокій. Я знайшов там молитву і спів во славу Господа. Разом з моїми друзями я пережив як тілесні, так і духовні випробування. Але також я відчув люблячі обійми Божої Матінки у складні хвилини, батьківський погляд Господа. Я відчув себе Його дитям. І кожне випробування завершувалося винагородою. Десь відповіддю на питання, десь просто спілкуванням з Господом, а десь просто у мовчазному перебуванні поряд з Ним. І весь час Богородиця вела мене до Нього.

Я дуже вдячний моїм друзям за час проведений там разом. Без нашої спільноти також нічого б не було. Неймовірне єднання і взаємодопомога між нами ніколи не буде забута. Дякую отцям - священникам, сестрам - монахиням та усім, хто супроводжував нас у цій поїдці. Всіх пам’ятаю у молитвах.
Павло

Меджугор’є - це місце, де небо і земля зустрічаються. Але в це важко повірити, доки ти там не побуваєш особисто. Я їхала туди за душевним спокоєм і відповідями на молитви, і я їх отримала! Також там я ближче познайомилась з Марією! Прийміть усі послання Богородиці: 1. Молитися серцем (Розарій) 2. Причащатися 3. Читати Біблію 4. Постити 5. Сповідатися. Марія чує наші молитви і заносить їх до Господа!
Оксана

Весела та життєрадісна людина – отець Віктор, настоятель парафії святого Климентія, постійно дарував усім нам усмішку, а коли потрібно і порадою та проголошував прекрасні проповіді та конференції. Сестра Зита, яка з Божим проведінням обрала і підготувала чудову та актуальну тему – «Послух – шлях до миру». Завжди слідкувала за порядком, пунктуальністю та відповідальністю. Також не можна не подякувати всім іншим аніматорам, що брали безпосередню участь у реколекціях – сестрі Регіні, що приїхала разом з молоддю з Полонного, отцю Михайлу, який привіз свою молодь з Гусятина, брат Олексій та сестра Яна.

 Можна без сумніву сказати, що без цих людей, наших аніматорів і організаторів, цей відпочинок не був на стільки незабутнім, адже саме нас усіх привів туди Господь, і за це Йому подяка! Цей час проминув швидко, але радісно, наповнив нас натхненням Святого Духа, незабутніми враженнями і новими друзями.

Щиро дякуємо усім, що могли разом прославляти Господа!
ДОБРЕ, ЩО ВИ Є!