Наше єднання з Богом можливе завдяки справі відкуплення, яку звершив Ісус. Він узяв на себе наші гріхи і чекає, щоб ми стали перед Ним в правді, визнали свою гріховність і відкрили серця на Його любов. Усе своє життя Ісус жертвував, тобто віддавав Себе іншим аж до смерті на хресті. Нам же досить часто навіть наші маленькі жертви та хрести здаються надто важкими.  А святий Августин колись сказав, що заклик Христа брати хрест і йти за Ним тільки здається важким і суворим, але насправді Він сам допомагає його виконати. Якщо щось в цьому заклику і є важким, то любов усе пом’якшує і полегшує.

Затишний реколекційний дім отців єзуїтів у Хмельницькому став місцем проведення формаційної зустрічі. Цього разу тут зібрались сестри юніористки жіночих чернечих згромаджень України. Приїхали сестри з різних куточків України та з різних згромаджень. Серед них – сестри юзефітки, гоноратки, бенедиктинки, серцянки, вербістки та ін. Протягом 4-8 лютого зібраним товаришував о. Генріх Дзядош, звершуючи Святу Літургію, служачи у таїнстві Покаяння та наближаючи сестрам Слово Боже через проголошення конференцій.

Крім впровадження до медитації над окремими уривками зі Святого Письма, отець Генріх також разом із сестрами роздумував над проблемою прийняття хреста, поглиблення і плодів віри, таємницею християнської любові, життям апостолів у школі Ісуса та характерними рисами нової людини.

При нагоді сестри могли ближче між собою познайомитись, пізнати різноманітність служіння жіночих чернечих згромаджень, поділитись досвідом, пізнати сучасні потреби богопосвячених осіб. Цікавими були питання для праці в групах. Серед них – порівняння віри та релігійності, пошук проявів того й іншого у власному духовному житті.

Також сестри мали час на спільний відпочинок. Різноманітні конкурси, ігри та інтеграційні танці допомогли справді відчути себе однією християнською родиною, яка вміє радіти і відпочивати разом.

Богопосвячені особи Києва та околиць зібралися разом 2 лютого, щоб подякувати Господу Богу за дар покликання до чернечого життя.

Урочиста подія відбулася в парафії Марії Матері Церкви, в монастирі братів капуцинів у Києві.

Сорок днів після народження Марія з Йосифом приносять маленького Ісуса до Єрусалима, щоб в храмі представити Його Богу Отцю. Вони свідомі, що Ісус належить Богу, тому, що діти не належать батькам. І тоді устами старця Симеона Бог називає Ісуса світлом на просвіту поганам і славу свого люду. Сорок днів після Різдва ми стаємо в храмі, свідомі, що належимо Богові,