У Києві відбулась зустріч богопосвячених осіб. Час особливої благодаті, віч-на-віч з Ісусом, але водночас у гроні братів та сестер. Це була нагода поміркувати над своїм життям, наскільки насправді воно посвячене Богу. Адже 2015 рік проголошеній Папою Франциском Роком богопосвяченого життя. Від самого ранку, 7 лютого, групки монахів та монахинь почали прибувати до храму св. Олександра у Києві. Розпочалась зустріч із вступної промови о. Едуарда Кави OFMConv (Голова комісії у справах чернецтва Київсько-Житомирської дієцезії). Також він представив брата Блажея Суску OFMCap, який виголосив для зібраних конференцію.

Брат Блажей, як харизматична особа, не дав сумувати нікому. Зрозумілі і прості слова, динамічна мова і жести, яскраві приклади. Все це мало на меті спонукати монахів і монахинь поміркувати над своєю консекрацією. У конференції проповідник посилався на слова Папи Франциска, що стосувалися богопосвячених осіб. Брат підкреслив, що фундаментом будь-якого життя є зустріч із Ісусом. Якщо я зустріну живого Бога, то моє життя не залишиться без змін. Після такої зустрічі можу зрозуміти моє життя, мій хрест. Фундаментом монашого життя є радість. Вона зумовлена тим, що особа знає і вірить, що Бог любить кожного з нас такими, якими ми є. Аудіозапис конференції
2 лютого Церква святкує свято Стрітення Господнього. Увесь народ Божий знову переживає те, що сталося в Єрусалимському храмі – Марія і Йосип пожертвували Дитятко Ісус Богу Отцю, а Симеон оголосив, що новонароджений Син Божий – Світло світу і Спасіння народів.

У 1997 році Папа Римський Йоан Павло II саме в це свято заснував Всесвітній день богопосвяченого життя, створюючи можливість для глибоких роздумів цілої Церкви над даром життя, присвяченого Богові. Матір Божа жертвує Господу Богові найбільший дар, який отримала – Сина Ісуса Христа, і, таким чином, приносить саму себе в жертву.
Молодь, що працює, часто губиться в своєму середовищі під впливом сучасності, тому потребує тиші та зосередження, щоб почути правду та відчути любов Божу в своєму серці.
І таким осередком для нас є сестри гоноратки, які працюють при нашій парафії м. Хмільник. Вони мають відкриті серця і двері для нас. Сьогодні ми мали нагоду не тільки зосередитися над Словом Божим, а також радіти та співати колядки на прославу Господа.
Сергій.