Хрест є невід’ємною частиною християнського життя. Але на хрест не можна дивитися тільки як на страждання, потрібно бачити у ньому славне світло воскресіння.

Господь не хоче нашого страждання. Він прагне життя для нас і то життя у повноті. Саме над такими християнськими правдами роздумувала молодь з парафії св. Олександра, котра зібралася на реколекціях у Коростишеві в днях 28 лютого - 2 березня. Конференції, роздуми над Словом Божим, Хресна Дорога, Адорація, сповідь і Євхаристія – це найкращі ліки, щоб заспокоїти біль людського серця, дати світло на життєві обставини і вселити мир і радість у щоденність.

«Котрий за нас терпів рани…», - ці слова зараз дуже часто лунають з уст християн, котрі ввійшли у період Великого посту. Період, коли ми згадуємо про перебування Ісуса на пустині, Його страждання та смерть на хресті. Ісус до кожного з нас, через Своє Слово, сказав: «Візьми свій хрест та йди за Мною».

Дорогі брати і сестри!

Великий Піст - це час оновлення для Церкви, громад і всіх вірних. Однак насамперед це час «благосприятливий» (2 Кор 6, 2).

Господь ніколи не просить нас про щось, чого раніше Сам не дав би нам: «Ми любимо Його, бо Він перший полюбив нас» (1 Ів 4, 19). Ми не байдужі Йому. Кожен з нас дорогий Йому, кожного з нас Він знає по імені, Він піклується про нас і шукає нас, коли ми залишаємо Його. Кожен з нас цікавий Йому, через Свою любов до нас Він не може бути байдужий до того, що з нами відбувається.

Люди похилого віку особливо потребують духовної опіки, співчуття, доброго слова та погляду. Саме для них існує Будинок св. Єлизавети Угорської, або Будинок милосердя.

Люди похилого віку особливо потребують духовної опіки, співчуття, доброго слова та погляду. Саме для них існує Будинок св. Єлизавети Угорської, або Будинок милосердя.

Про щоденні труднощі й радощі його мешканців розповідає с. Самуела (Інна) Кушнір із Конгрегації Малих Сестер Непорочного Серця Марії (гонораток), яка керує цим Будинком.