У Києві відбулась зустріч богопосвячених осіб. Час особливої благодаті, віч-на-віч з Ісусом, але водночас у гроні братів та сестер. Це була нагода поміркувати над своїм життям, наскільки насправді воно посвячене Богу. Адже 2015 рік проголошеній Папою Франциском Роком богопосвяченого життя. Від самого ранку, 7 лютого, групки монахів та монахинь почали прибувати до храму св. Олександра у Києві. Розпочалась зустріч із вступної промови о. Едуарда Кави OFMConv (Голова комісії у справах чернецтва Київсько-Житомирської дієцезії). Також він представив брата Блажея Суску OFMCap, який виголосив для зібраних конференцію.

Брат Блажей, як харизматична особа, не дав сумувати нікому. Зрозумілі і прості слова, динамічна мова і жести, яскраві приклади. Все це мало на меті спонукати монахів і монахинь поміркувати над своєю консекрацією. У конференції проповідник посилався на слова Папи Франциска, що стосувалися богопосвячених осіб. Брат підкреслив, що фундаментом будь-якого життя є зустріч із Ісусом. Якщо я зустріну живого Бога, то моє життя не залишиться без змін. Після такої зустрічі можу зрозуміти моє життя, мій хрест. Фундаментом монашого життя є радість. Вона зумовлена тим, що особа знає і вірить, що Бог любить кожного з нас такими, якими ми є. Аудіозапис конференції

Продовженням стала адорація Пресвятих Дарів. На початку о. Сергій Панченко ОМІ зачитав Пастирський лист архієпископа Петра Мальчука на свято Стрітення Господнього до Богопосвячених Осіб. Владика наголосив на потребі споглядання Ісуса і вслуховування у Його Слово. Зазначив, що Бог «живе і діє не тільки в минулій історії, але й сьогодні в кожній нашій спільноті і в кожному з нас. Побуджує до того, щоб ми взаємно утверджувалися в тому, що шлюбували, та постійно тривали в наверненні серця…».

Адорація продовжилась. Час поміркувати над почутим. Взяти ці слова до серця. Або просто сидіти та вдивлятись в Ісуса, прихованому під видом хліба у дароносиці. Хвилини минали швидко. Атмосфера незавершеного ремонту в храмі надихала на роздуми та проведення аналогій. Той, хто побував у храмі св. Олександра, знає про що йде мова. В одному місці роботи майже закінчили, в іншому тільки розпочали, у вівтарній частині створюється щось грандіозне, де-не-де виглядають лише фрагменти оновлених колон. Так як і в нашому житті. Постійно йде ремонт. Бог нас ремонтує і реставрує.

Опівдні розпочалась Свята Літургія. На початку були посвячені громниці, і богопосвячені особи вирушили процесією по храму. Проповідь виголосив архієпископ Петро. Головною у проповіді була тема любові. «Чому так мало радості у світі? Бо мало любові». Людина має виходити поза себе. У проповідь владика Петро вплів цікаву історію з однієї книги про суть справжнього апостольства.

Любов – це не лише симпатія, а бажання добра іншим, прийняття обмеженості іншої людини, вміння поступатись, панування над собою, сила для зцілення ран. Людська слабкість дається взнаки, бо ми постійно спотикаємось, падаємо. Треба вміти собі пробачити свої падіння. Бо ми можемо зациклюватись на своїх слабкостях і марнувати благодаті. Архієпископ Петро навів цікавий приклад про пробачення. Аудіозапис проповіді

Після Євхаристії відбувся скромний почастунок в Українському домі. Це була прекрасна нагода поспілкуватись у неформальній обстановці з братами та сестрами з інших орденів, згромаджень. Одним словом, «професійне свято» вдалося на славу. Напевно, кожен з присутніх повернувся додому з впевненістю у безмірній Божій любові та подякою в серці за цей прекрасний час побачення з Ісусом та перебування у спільноті Церкви.

Більше фотографій