В перший вікенд березня дівчата з різних парафій України пережили реколекції. Ось свідчення одної з реколектанток: Мала нагоду бути присутня на реколекціях у Малих Сестер Непорочного Серця Марії. Думаю, що для мене, як і для кожної дівчини яка була там присутня, а було нас 30, це був час коли мали змогу зосередити свою увагу на особистості Неповторної жінки, на Марії.На тій жінці до якої хочеться уподібнюватись.
Пилат їм відповів: «А що я маю зробити з Ісусом, який зветься Христос?». Усі закричали: «Нехай буде розп’ятий!». Він же сказав: «А який злочин Він скоїв?» Та вони ще дужче кричали: «Нехай буде розп’ятий!». Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього! Дивіться самі!». У відповідь весь народ закричав: «Кров Його на нас і на наших дітях!». Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття. (Mт 27, 22-26).
Дорогі брати й сестри, Великий Піст – це новий початок, дорога, що веде до надійної мети: до Пасхи Воскресіння, до перемоги Христа над смертю. Цей період завжди звертається до нас із наполегливим запрошенням до навернення: християнин покликаний повернутися до Бога «усім своїм серцем» (Йоіл 2,12), щоб не вдовольнятися пересічним життям, але зростати у приязні з Господом. Ісус – вірний друг, який ніколи нас не залишає, бо навіть тоді, коли грішимо, терпеливо очікує на наше повернення до Нього і цим очікуванням виявляє Своє бажання простити (пор. проповідь з 8 січня 2016).