Перша субота року. Нехай вона стане початком нового часу для нас, бо це добра нагода розпочати все з початку з добрим Богом, в Його благодаті. Просімо нашу Матінку, Найчистішу Діву, щоб товаришувала нам, навчала нас і вела у цьому році.
Зупинімося. Відкладімо на бік все що нас обтяжує, що несемо з болем і довірмося милосердному Отцеві. Довірмося Непорочному Серцю Марії. Віддаймо під Її опіку наші сім’ї.

Святий Духу, Солодкосте і Радосте наших сердець, просимо Тебе, відкрий наші серця, допоможи нам і будь з нами під час сьогоднішніх роздумів. Ісусе добрий, милосердний і ласкавий, наш Спасителю, щедрий для всіх, які до Тебе взивають, занурюємося у повному Любові Твоєму Серці. Маріє, хочемо і просимо щоб у цьому Новому році Ти була нашою Провідницею. Благаємо Тебе: веди нас! Не знеохочуйся нашими помилками, невірностями, упадками, але, Пані Свята і Непорочна, керуй нами, учи нас, вимагай від нас як добра Мама. Бо знаємо, що любиш нас.

Триваємо у Різдвяному періоді. Маємо перед очима образ Марії з маленьким Ісусом, яким так ніжно піклується: колихає на руках, годує, прикриває пеленою... Та вже сьогодні Дорога нам вказує нову таємницю життя Ісуса і Марії. Ступімо на неї і ми побачимо таємницю і Нашого життя, нас самих. Протягом кількох хвилин подивімося на цю подію, Хрещення Ісуса, очима Марії. Ось Син. Ісус уже дорослий. Прийшов час розпочинати Його місію. Це вже не маленьке немовлятко на Її руках, і не кільканадцяторічний підліток при Ній. Це Ісус, який іде сам, вирішує сам, сам керує своїм життям. Для Марії, як Мами, прийшов зовсім новий період. Вже можна сказати так, як пізніше про себе сказав Іван Хреститель,- треба щоб Ісус звеличувався, а Вона уступала Йому. Безповоротно завершився час великої тиші в житті Святої родини, час інтимності і вільності від очей народу, час спільної буденності. Відтепер Ісус уже не буде лише для Марії і Йосифа, а щораз більше - для усіх.

Пригадаймо собі ще раз цю подію з описів євангелістів. У жодній з Євангелій немає ані слова про фізичну присутній Його Матері під час цієї ТАЄМНИЦІ! Який у цьому є для нас урок?

***

Мудра Жінка, Мудра Мама, та яка прийняла Його Першою, яка знала Його найдовше,жила найближче, пізнавала Його в щоденності, знаходиться на віддалі і в тиші.. Не стоїть біля Нього завжди і всюди, не “проголошує” від Його імені, не тішиться щасливими подіями Його життя... Яка стриманість! Яка тактовність! Яка поміркованість і розсудливість люблячої, чуйної Матері! Святий Йосип, гідний Приятель і чоловік Марії жив такою ж делікатністю. Жив в укритті і з чуттєвою відданістю. Йому вистачало самої Присутності і Любові, а не розповідання про Неї людям. Ось безцінний урок для нас! Ось влучна вказівка! Квітка розцвітає без галасу, плід дозріває без зайвого звернення на себе уваги. Важливішим є те, що Бог живе в нас, а не те, що інші в нас те бачать. Важливіше те, що діється в Непорочному Серці...

Хрещення Ісуса напевно пригадало Марії слова Ангела, - початок Її власної дороги. Знаємо, що добре і корисно є повертатися до важливих подій нашого життя . Побачити їх уже в котрий раз, але уже у світлі пережиття інших подій, з перспективи часу. Зупинімося над нашим Хрещенням, якого,скоріш всього, не пам’ятаємо. Слова з Літургії можуть нам допомогти пригадати наше Перше Таїнство. Використаймо для цієї нагоди хрещення в парафії, в родині, щоб пригадати наші обов’язки, обіцянки. Як Марія будемо задумуватися над тими словами, як Марія будемо носити у собі ту Таємницю, бо ж як і вона ми отримали Божого Духа і Його Дари, - під час прийняття таїнства Хрещення, потім Миропомазання, але також і під час кожного наступного відновлення Хрестильних Обітниць.

Маріє, нехай наші серця будуть подібні до твого Непорочного Серця!

Твоє Непорочне Серце хай повчає моє серце і нехай Твоє Серце зацарює у серці моєму!

Маріє, Наша Матінко, хочемо як Ти вірити Богу, як Ти прославляти Бога, довіряти, як Ти довіряла Йому, любити Твого Сина як Ти, Непорочна! Амінь!