Таємниця радісна Різдво Христове
О Маріє! Пречиста, Непорочна, Обручнице Святого Духа, моя Мати! – нехай Твоє світло наповнить моє серце. Мати життя, Богородице, Мати Миру – дай мені відчути Твою присутність, прагну всі мої думки і почуття завжди складати через Твоє Непорочне Серце в Євхаристійному Серці Ісуса. Прагну розважати тайну Народження Господнього, прославляючи з Тобою Бога в Трійці Єдиного, з любов’ю тривати при Тобі, наслідувати Тебе і кожним биттям серця, кожним вчинком – винагороджувати, потішати Твоє материнське, любляче, відкрите на всі наші людські біди, терпляче серце. Слово «прийшло до своїх, – а свої Його не прийняли. Котрі ж прийняли – тим дало право дітьми Божими стати» (Йо1,11-12).

Cвої Його не прийняли. Для чого? Світ Його не впізнав. Для чого? Тієї найсвятішої ночі, коли народився з Діви Марії – Бог з Бога, Світло зі Світла, не було для Них місця в заїзді. Приходить на світ Божий, очікуваний Месія, а вибраний народ не розпізнає в тендітному, маленькому Божому Синові – Спасителя Світу. Не повірили. Зрозуміли по своєму цей знак. А ми? Чи я вірю насправді? Чи спостерігаю Його в собі? В другій людині? В світі? Земля є повна Бога. Його любові та благодаті. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо» (Ді 17,28).

Бог наблизився до нас. « … настав для Марії час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк 2,6-8). Він – вже з перших хвилин є зв’язаний, прихованій. Поклала в ясла – бо Він – Хліб Життя – від початку буде насиченням, поживою для потребуючих. «Це Тіло моє, це є Кров моя» – Ісус є поживою.

Приймаючи Тіло і Кров Христа ми, християни, повинні надавати смаку нашому життю. Маємо бути голосом, який ніжно шепоче що є інша любов. За обов’язок маємо пригадувати собі, що саме Він є Любов’ю. Іде мова по те місце, яке ми визначили для Бога у нашому житті. У житті наших сімей. Як готуємо для Нього місце під дахом наших сердець? Яке місце займає Бог у моєму житті?

Ісус присутній у Дарохранительниці, місці «Святеє святих». Його присутність дійсно існує по між нами, – як в найскромнішому сільському храмі так і в найпрекраснішій катедрі.

Є присутній в іншій людині. Ісус сам сказав: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів менших – ви Мені зробили». (Мт. 25,40), і: «Те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – Мені також ви того не зробили» (Мт. 25,45). Якщо наша любов до Марії, до Євхаристії не переноситься на інших людей, на мого ближнього, на того, кого мені найважче любити, то постає питання: якою вірою я живу? Ніхто не може сказати, що любить Бога, якщо не любить ближнього!

До освячення наших сімей закликає Фатіма. Святий Йосиф разом з Марією отримав від Всевишнього привілей бути свідком народження на світ Божого Сина, яке «здійснилося по-людськи у принижуючих умовах, – отже, стало першим пророцтвом саме так звершеного відкуплення гріхів світу. Святий Йосиф також був свідком поклоніння пастухів, які прийшли на місце народження Ісуса (…); пізніше був свідком поклону Мудреців зі Сходу». (Пор. Мт.2, 11)

Зцілення, зміцнення єдності, любові, вірності, святості родин можливе лише через наповнення нашого життя закликом з Фатіми.

Маріє, перепрошуємо Тебе за те, що протягом багатьох років увага наших сердець зосереджувалася виключно на наших нещастя, на наверненні Росії. А не бачили ми великого духовного спустошення наших сімей.

Перепрошуємо Тебе за гріхи наші і цілого світу:

•  за рани, яких зазнавало і надалі зазнає Твоє Непорочне Серце у містичному Тілі Христа.
•  за блюзнірства і зневаги щодо Божого Милосердя.
•  за гріхи проти життя, за мільйони абортів, за батьків і матерів, за лікарів і усіх, хто відбирав життя у зачатих дітей.
•  перепрошуємо за насилля, розлучення, загубленість в неморальності і розпусті.

В хвилині тиші прислухаймося до слів Марії: «Приносьте себе в Жертву за грішників, особливо у важкі хвилини життя, промовляючи : «О Ісусе, роблю це з любові до Тебе. За навернення грішників і на відшкодування за гріхи вчиненні проти Непорочного Серця Марії». О Маріє, віддаю Тобі себе. Усе своє життя: минуле, теперішнє і майбутнє.

Благослови наші серця, щоб були люблячими і винагороджуючи ми, щоб були мужні і відважні. Щоб з’єднанні з Твоїм Непорочним Серцем і Євхаристійним Серцем Ісуса могли казати «ні» усьому, що суперечить гідності християнського життя, гідності покликаних до святості. Серця, здібні в безперечному «fiat» славити Бога разом з ангелами і усіма святими. Амінь.