В цьому літургійному періоді ще переживаємо таємницю Різдва Христового. Під час даних роздумів хочемо прославити Божого Сина, який для нашого спасіння став людиною, і захоплюватись великими речами, які учинив Діві Марії, підносячи Її до гідності Богородиці.

Прагнемо також винагороджувати Непорочному Серцю Марії за гріхи і зневаги супроти Її Божого Материнства. Це один із п’яти намірів, які дав Ісус Сестрі Луції з Фатіми.

Попросимо тепер Марію, щоб була з нами під час цих роздумів і керувала нашими думками, прагненнями і почуттями. Сповнилось пророцтво: «Ось Діва матиме в утробі й породить Сина і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить «З нами Бог». (Мт 1, 23).

Бо Хлопятко нам народилося, Сина нам дано (Іс 9, 5).

Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від Жінки (…), щоб ми прийняли усиновлення. (Гал 4, 4-5).

Наскільки велика гідність Богородиці! Розважаючи про неї і прославляючи глибоку таємницю народження Бога – Чоловіка з Непорочної Діви, хочемо виявити вдячність за дари, отримані за Її посередництвом.

Св. Августин писав: «Через падіння людині подано отруту жінкою; через відкуплення прийшло людині спасіння також через Жінку». А св. Бернард сказав: «Така є воля Того, Хто хотів, щоб ми мали все через Діву Марію».

Материнство Діви Марії вимагало величних дарів. Найближча Христові, Який є джерелом благодатей, Вона отримала їх найбільше. Діва Марія є Матір’ю Бога, але одночасно і Дівою – в значенні духовому і фізичному – і то завжди. Звання «Діва» притаманне Пресвятій Матері до такого рівня, що стало ніби Її другим Іменем власним: «Діва Пресвята».

Пресвята Богородице, Діво Маріє, вчини, щоб ми більше Тебе пізнали і любили. Прийми наші роздуми і прославу як винагородження за блюзнірства проти Божественного Материнства. Складаємо Тобі подяку, бо через Тебе отримали Божого Сина. Заступайся за нами, щоб ми були Йому вірні. Амінь.