У першу суботу місяця, що припадає на 7 червня, та є останнім днем новенни перед Урочистістю Зіслання Святого Духа, пропонуємо тексти для роздумів над третьою славною таємницею Розарію.
З Євангелія від Йоана (20, 19-23): Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися [Його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам! Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи. Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, - і Я посилаю вас! Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа! Кому простите гріхи, - будуть прощені їм; кому затримаєте, - будуть затримані.
Євангельська сцена, про яку читаємо у поданому фрагменті, відбувається у вечір Воскресіння Господнього (першого дня тижня). З оповідей євангелістів знаємо, що того дня сталося багато подій: відвідини гробниці Ісуса, нові особи, які розповідають, що бачили Господа, засмучені учні, які повернулися з Емауса, сповнені радості. З іншого боку — свідчення Марії Магдалини, Петра, Клеопи, які переповнені захопленням і радістю. Однак євангеліст оповідає, що посеред усього цього учні були охоплені страхом.
Зупинимося на кілька хвилин у тиші. Просімо Святого Духа показати нам, де у нашому серці оселився страх. Чого я боюся?
Страх закриває нас на дію Божої благодаті. Та попри це, Воскреслий приходить до учнів, дарує їм мир, просить споглядати Його рани та доручає кожному з них місію — навіть знаючи, що вони боязкі. Христос не чекає, поки вони перестануть боятися й відчують себе готовими до місії чи проповідування. Він знає, що мир і сила учнів не є плодом їхніх особистих зусиль чи здібностей. Це дари Святого Духа, якого Він їм уділяє.
Назвавши свій страх, придивись до нього. Побудь у тиші і поміркуй … Можливо, це вияв недовіри до Бога? Зневіра в Його любов і турботу про тебе? Якщо помічаєш це, то відречись в Ім’я Ісуса Христа від цього страху (страхів), проси про зміцнення довіри до Бога й запроси до свого серця Святого Духа з Його дарами.
Церкву оживляє Святий Дух. Віримо, що й цього року, в урочистість П’ятидесятниці, Святий Дух хоче оживити наші серця — як членів Містичного Тіла Христа — щоб ми з новою силою та “свіжістю” жили своїм християнським покликанням. Звісно, це вимагає відкритості наших сердець на дію Духа та готовності відповісти на Його натхнення.
У цьому можемо прикликати заступництво Пресвятої Діви Марії, яку по праву можна назвати ключовою особою П’ятидесятниці, — щоб ми навчилися від Неї казати: “нехай станеться” кожному натхненню Святого Духа. Марія теж “стривожилася” від слів ангела у час Благовіщення, однак це не стало основою Її відповіді. Вона спиралася на глибоке переконання, що це Бог Її кличе.
