Не так давно ми вже роздумували над ІІ світлою таємницею. Однак сьогодні запрошуємо подивитися на неї з іншого ракурсу.
Тож, на початку роздумів попроси Святого Духа про світло та відкритість серця на Божу дію. Спробуй кілька хвилин побути в абсолютній тиші, не думати про свої клопоти та побутові справи. Сьогодні ми візьмемо короткий фрагмент оповіді про весілля. Приступай до повільного читання фрагменту Євангелія від Йоана (2,1-5)
Ісус зі своїми учнями також був запрошений на весілля. Як забракло вина, Ісусова мати каже Йому: Не мають вина! А Ісус їй каже: Що до того Мені й тобі, жінко? Ще не настав Мій час. Його мати промовила до слуг: Зробіть, що тільки Він вам скаже.
Побудь із цим словом. Прислухайся, який вірш і як до тебе промовляє. Якщо потрібно, скористайся нижченаведеними роздумами.
Природа зв’язку дитини з її матір’ю, вже через сам факт народження та виховання, - надзвичайно багатогранна та складна. Цей винятковий та єдиний зв’язок, зміцнений любов’ю, що виражається не лише багатством почуттів, але насамперед відносинами, впливає на ціле життя людиниу всіх його проявах. Якщо взяти до уваги той факт, що і Бог мав Матір, бо з Неї народився Спаситель світу, то увійдемо у не придуману людиною, нечувану, а водночас найпрекраснішу з можливих реальність.
Блаженний Гонорат Козмінський дуже любив свою матір, а водночас досвідчив глибокого зв’язку з Матір’ю Небесною. “Немає нічого іншого, щоби стало нашою найкращою дорогою до Бога, ніж мати за Матір Марію”, - повторював капуцин.
Можливо, варто тут придивитися до Твоїх відносин з Богородицею? Чи бачиш в Ній свою Небесну Матір? Можливо, варто вчитися помічати Її присутність у Твоєму житті?
Отець Гонорат, який пережив кризу віри та ув’язнення у Варшавській цитаделі, свідчив: “Досвід мого життя, а сьогодні вже і моє серце спонукає мене до особливого віддання себе опіці Богородиці та постійного величання Її та відання Їй на вірне служіння … маю чіткі докази, що всі благодаті в моєму житті зустріли мене через Неї”.
Чи помічаєш цей “слід” Марії у Твоєму житті? Подякуй за все, що досвідчуєш…
Життя, присвячене Марії спонукало отця Гонората до розповсюдження Її культу. До цієї справи він підходив з радістю та гордістю. Він був обраний проповідувати про догмат Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у варшавських костелах; половину своїх проповідей присвятив Марії; великою пошаною обдаровував ікону Матері Божої Ченстоховської, часто здійснював паломництва на Ясну Ґуру. Був ініціатором свята на честь Матері Божої Ченстоховської у Польщі, організував народне паломництво на Ясну Ґуру, в якому прийшло пів мільйона прочан. У своєму духовному заповіті отець Гонорат попросив Марію, щоби була при його смерті та молилася за нього. Капуцин присвятив себе Ісусу Христу Втіленій Мудрості через руки Марії. Підзаголовок цього присвячення він написав своєю кров’ю, зазначаючи: “Я увесь Твій і все, що моє - належить Тобі”.
Звісно, героїчне присвячення святих Діві Марії - це може бути для нас надскладним завданням… Можливо, Бог цього від нас не вимагає. Однак можемо намагатися відкрити свій шлях до Ісуса через Богородицю, помічати Її сліди у нашому житті та ввіряти Їй свої потреби та турботи, аби Вона заступалася за нас перед Сином…
На завершення роздумів можна помолитися так:
Мати Божа, Непорочна Марiє! Тобi присвячую мої тiло й душу, всi молитви i працю, радощi й страждання, всі мої таланти, здібності i все, що маю. Залишаю Тобi цілковиту свободу розпоряджатися мною для спасiння людей i для допомоги Святiй Церквi, Матiр’ю якої Ти є. Відтепер хочу чинити все з Тобою і заради Тебе. Знаю, що власними силами я нiчого не зроблю, а Ти можеш все випросити, якщо це буде згідне з волею Твого Сина. Ти завжди перемагаєш. Вчини, Допомого Вiрних, щоб моя сім’я, парафiя i вся Вітчизна були справжнiм Царством Твого Сина i Твоїм. Амiнь. (з молитовника “Щоденно з Богом”)
