У першу суботу серпня, яка припадає на 3 число, пропонуємо вашій увазі роздуми над п'ятою скорботною таємницею - Розіп'яття і смерть Ісуса Христа.
Помолившись до Святого Духа, прочитай поданий фрагмент про смерть Спасителя:
З Євангелія від Луки (Лк 23, 33-37): “І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців — одного праворуч, а другого — ліворуч. Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб. А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець! Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет і казали: Якщо Ти — юдейський Цар, спаси Себе!”.
Перечитай уривок повільно, кілька разів, прислухаючись до того, що Святий Дух хоче сказати до твого серця через це Слово. Якщо потрібно, скористайся пропонованими нижче роздумами.
Тема, яка подає в обраному уривку - пробачення ворогам, кривдникам… вона є дуже чутлива для нас, народу, який зараз переживає війну та геноцид. Однак пригадується, як перед початком повномасштабного вторгнення у неділю був фрагмент Євангелія, що нагадував про необхідність молитви за ворогів та за тих, хто нас переслідує.
Прислухайся до свого серця, коли думаєш про війну, про ворога. Що народжується у Твоєму серці? Розкажи про це Господу, назви ці емоції.
Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! Ці слова Христа торкаються глибини, входять у найпотаємніші закутки нашого серця. Стражденний Христос, прибитий до хреста, виснажений агонією просить Отця про пробачення для своїх мучителів.
А я? Як я реагую, коли мене скривдять? Скільки бунту в моєму серці, коли мене несправедливо осудять?
Коли досвідчуємо важких ситуацій, то йдімо під хрест і молімося словами Ісуса: Отче, прости їм, бо вони не знають, що чинять. Молімося так довго, аж поки не пробачимо, аж поки не будемо у стані насправді молитися за тих, хто нас кривдить…
Чи це прохання Ісуса про пробачення кривдникам означає, що вони не були покарані? Цього не знаємо. Це Ісус є Суддею і Він сам осудить їхні гріхи.
Зло має на нас лише такий вплив, який ми самі йому дозволимо мати. Факт, що ми не пробачаємо нашим ворогам, їх найчастіше зовсім не обходить. Але факт, що ми їм пробачимо - саме він найчастіше починає їм перешкоджати. Вони бачать своє безсилля у своїй злості, спрямованій проти нас. Те, що пробачимо чи ні - має важливе значення для нас. Бо коли пробачаємо - стаємо захищені перед наслідками зла. Зло до нас більше не має доступу. Воно безсиле.
Побудь з прочитаними словами … прислухайся до свого серця і якщо спаде на думку, що Ти комусь щось не пробачив(-ла), помолись: В Ім’я Ісуса Христа, я пробачаю … (назви ім’я особи), що вона (він) … (назви, що пробачаєш). Амінь!
Пресвята Діво Маріє, навчи мене пробачати з усього серця і молитися за моїх ворогів!
