У першу суботу місяця, що припадає на 2 вересня пропонуємо тексти роздумів над третьою світлою таємницею - Проголошення Божого Царства і заклик до навернення.
Уривок, пропонований до роздумів - Мт 25, 1-13
Того часу Ісус розповів своїм учням цю притчу: «Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої світильники, вийшли назустріч молодому. П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні, взявши свої світильники, не взяли із собою олії. А мудрі взяли олію, в посудинах, разом зі своїми світильниками. Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули. А в середині ночі пролунав крик: “Ось молодий, виходьте йому назустріч!” Тоді всі ті діви встали і прикрасили свої світильники. Нерозумні сказали мудрим: “Дайте нам трохи вашої олії, бо наші світильники гаснуть!” А мудрі у відповідь кажуть: “Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців та й купіть собі”. Коли вони пішли звідти купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, увійшли з ним на весілля, і двері зачинились. Врешті приходять й інші діви та й кажуть: “Пане, пане, відчини нам!” А він у відповідь сказав: “Воістину кажу вам: я вас не знаю!” Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години».
Можливо, виникне питання, як цей фрагмент пов'язаний з проголошенням Божого Царства і закликом до навернення, однак сьогодні пропонуємо увійти в ці слова глибше.
Євангеліє говорить про необхідність пильності (можемо це також окреслити як чуйне перебування серцем при Господі та вразливість на Його натхнення). Якщо ми пильнуємо у нашому духовному житті, то будемо відчувати ті ситуації, коли Господь закликає нас до навернення, тобто зміни нашого життя та мислення. Чи не так? Пригадай ситуації, коли Святий Дух надихав Тебе покинути грішні вчинки та прямувати до Божих справ чи реакцій … Тож цей фрагмент про розсудливих дів говорить нам про пильнування. Ось як коментує це св. Августин: "Пильнуй серцем через віру, надію, любов, учинки … приготуй лампи; дбай, щоб не згасли, наповнюючи їх внутрішньою оливою праведного сумління; тривай з'єднаний в любові з Нареченим, аби ввів тебе до зали, де триває бенкет і де твоя лампа ніколи не згасне".
Тож пильнування - це позиція серця, це конкретні вчинки та вибори. Дбання про лампи - ретельне дослідження свого сумління на молитві та у сповіді, духовній розмові, роздуми над Божим Словом та його регулярне читання. З'єднання з Нареченим моєї душі, Ісусом Христом, досвідчуємо у живій молитві, а найглибше відбувається під час Євхаристії, коли приймаю до свого серця самого Бога. Як переживаю приготування до Євхаристії (у храмі перед самою Месою чи пробуджую в собі прагнення прийняти Христа, чи прошу Святого Духа, щоб оживив цю мою молитву і дав гідно пережити велику таємницю таїнства? Чи дякую за Його прихід до мого серця? Чи змінюється моє життя через регулярне прийняття таїнства Євхаристії?).
Якщо ми будемо робити малі кроки назустріч Богу, то Він зробить усе, що в Його силах, аби ми навертались та все більше жили Євангелієм. Тобто наші скромні зусилля та Його благодать роблять дива. Це буде помітним у нашому житті та буде чинником, який може спонукати наших оточуючих до навернення. Власний приклад набожного життя, вчинки любові та милосердя швидше торкнуться серця, ніж "пиляння", злісні докори та насмішки. Святий Франциск з Ассізі, коли посилав свої братів проповідувати, то казав, щоб йшли і проповідували в світ, а коли це буде необхідно, щоби використовували слова. Тож, у першу чергу, має бути власний приклад життя та любов, яка неозброєним оком помітна серед відданих учнів Христа.
Пресвята Діво Маріє, у Назареті Ти вела звичне та просте життя, однак Боже Слово, яке було закорінене та приховане у Твоєму Серці приносило неймовірний плід для Тебе та для оточуючих. Діво з Назарету, нехай зерно, яке засіяв Бог в нас під час хрещення принесе рясні плоди в нашій щоденності, яка хоч і є сіра, однак має багато проблисків та барв святості.
