У першу суботу нового року пропонуємо вашій увазі роздуми над таємницею Втілення Божого Сина.
З Євангелія від Йоана: "В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово. Воно в началі було в Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила. З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. То було справжнє Світло, яке приходить у світ: Воно освічує кожну людину. У світі Він був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, – тим, які вірять у Його Ім’я; тим, які ні від крові, ні від бажання плоті, ні від бажання чоловіка, але від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини".
У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей. Таємниця Різдва Христового, поза святкуванням у родинному колі та відвідуванням гостей, запрошує нас до глибших роздумів над тим, що ми визначаємо джерелом нашого життя. Євангеліє підкреслює, що ЖИТТЯ є в Бозі. Чи я переконаний у цьому? Знаємо, що для доброго життя потрібні добре харчування, відповідні умови життя, достатня зарплатня та ще й здоров'я. Коли більш-менш маємо такий комплект, то здається, що життя б'є ключем. Хоча, напевно, кожен може пригадати момент, коли відчув Божу присутність чи благодать і цього було достатньо. Здавалося, що Небо зійшло на землю.
Чи всі багаті щасливі? Чи всі успішні в очах цього світу щасливі? Чи не маючи проблем зі здоров'ям маєш переконання, що Ти найщасливіший? Може і так. Але це не надовго.
У Ньому було життя... Він народився у простій сім'ї, у простих умовах і вів просте життя. Однак в Ньому було справжнє життя, не існування. Це життя може наповнити і нас. Чи дозволю?
До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли. Народженню Ісуса товаришує не лише радість та гучний спів колядок. Тут також пустила своє коріння драма: серед тих, хто не прийняв Ісуса можу бути і я.
Любов прийшла у світ, а їй не було місця в домівках людей. Цар царів прийшов на землю, а Йому віддають почесті лише пастухи та чужоземці. Дитятко Ісус розкриває свої обійми для кожного, а взамін отримує дошки ясел, які ніби пророкують смерть на дереві хреста. Можемо розминутись із Любов'ю.
У щоденних клопотах, у егоїзмі, у прагненні лише власного щастя та комфорту, на вулиці, коли проходимо повз потребуючих, із осудженням та байдужістю відвертаючи очі.
І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його... Ісус народжується саме для Тебе. Прагне увійти у Твої відносини з іншими, у твою працю, у твої труднощі. Приймеш Його?
Є одна особа, яка може допомогти прийняти Ісуса. Це Його Мати. Просімо Її про це.
Маріє, Мати Ісуса і моя Мати! Через Твоє дівоче лоно на землю прийшов Спаситель. Ціле Твоє єство було сповнене любов'ю до Нього. Випроси для мене дар такої любові. Сховай мене у Своєму серці!