Цього разу Літургія Слова на першу суботу місяця, що припадає на 5 лютого, у першому читанні подає нам постать царя Соломона та його розмову з Богом. У цій розмові можемо помітити цікаву деталь. Прочитаймо уривок з книги Царів (1 Цар 3, 4-13).
Тими днями пішов раз Соломон у Гівеон, щоб там скласти жертвоприношення, бо то було найбільше узвишшя, і тисячу всепалень приніс Соломон на тому жертовнику. У Гівеоні з’явився Господь Соломонові вночі у сні. Бог сказав йому: «Проси, що маю тобі дати!» Соломон відповів: «Ти зробив Твоєму слузі, моєму батькові Давидові, велику милість за те, що він ходив перед Тобою по щирості, по справедливості й правотою серця. Ти зберіг йому цю велику милість й дарував йому сина, щоб сидів на його престолі, як воно і є нині. А тепер, Господи, мій Боже, Ти зробив царем слугу Твого замість батька мого Давида; та я ще дуже молодий, не знаю, як поводитися. Слуга Твій перебуває серед Твого народу, який Ти вибрав, такого великого народу, що його із-за численності не можна ні злічити, ні порахувати. Тож дай слузі Твоєму слухаюче серце, щоб розсуджувати Твій народ та розрізняти між добром і злом, бо інакше хто зможе правити тим великим Твоїм народом?» Сподобалося Господу, що Соломон просив цього. І сказав йому Бог: «За те, що ти просиш цього, що не просив для себе довгого віку, і не просив для себе багатства, і не просив для себе душі твоїх ворогів, а просив для себе розуму, щоб уміти судити, то Я виконаю твою волю: дам тобі мудре і розумне серце, що нікого, як ти, не було перше тебе, ані після тебе не з’явиться ніхто, як ти. А навіть дам тобі те, чого ти не просив: і багатство, і славу, так що подібного тобі не буде між царями, покіль віку твого». Слово Боже.
Соломон просив у Бога про дар слухаючого серця (деякі біблійні переклади подають - мудре і розсудливе (розумне) серце). Про що нам говорить вираз “слухаюче серце”? Серце, яке здатне слухати і чути; серце, що розрізняє голос; серце, що пам'ятає почуте.
Ці три характеристики можемо пов’язати не лише з даром для Соломона, а і з серцем нашої Улюбленої Матері.
Серце, яке здатне слухати і чути. Це серце, яке слухає натхнення Святого Духа і піддається ним. Діва Марія, під натхненням Святого Духа поспішає до родички Єлизавети, аби послужити тій, яка у старшому віці завагітніла. Святий Дух заохочує нас ніжно та делікатно, приходить як “легкий вітерець”, спонукає до добра. Божий Дух завжди залишає мені вибір, чи піддамся натхненню, чи ні…
Серце, що розрізняє голос. Це серце, яке здатне відрізнити Божий голос від голосу злого духа, чи голосу пихи і егоїзму. Божий голос можемо чути в Євангелії. Якщо читаю Боже Слово щодня, якщо роздумую над ним, то Божа логіка буде перемінювати мою логіку, яка часто є людська та піддається впливам світу. Світло Божого Слова освітлюватиме мої життєві стежки та дасть розуміння багатьох речей, а на моєму життєвому дереві заквітнуть плоди миру, терпеливості, лагідності, любові, милосердя …
Серце, що пам'ятає почуте. Це серце, яке думками повертається до почутого Божого Слова, так як закохані постійно в думках повертаються до слів, почутих від коханої/коханого… Євангеліст Лука подає нам ікону Марії, яка зберігає почуте Боже Слово у своєму серці. Хоч і не розуміє всього, що на той момент стається.
Якою ж підтримкою для нас можуть стати слова з Євангелія, які можемо собі виписати на аркушик паперу і тримати в кишені або в гаманці, аби протягом дня діставати та пригадувати про слово Бога, Який мене любить. А може це буде нотатка на робочому столі монітора з цитатою мого улюбленого псалма або рядка з Нового Завіту ?
Маріє, моя Улюблена Мати, Ти мала серце, яке було постійно відкрите на Божі голос та натхнення, Ти відважно йшла за цим натхненням і роздумувала над тими добродійствами та великими ділами, які Господь учинив у Твоєму житті. Навчи мене так жити! Випроси для мене дар слухаючого серця, а тоді стану найбагатшою та найщасливішою людиною у світі. Амінь!
