flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

П'ятниця, 06 липня 2018, 11:54

Роздуми на 7 липня 2018 року над IV славною таємницею - Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

Francesco Botticini-Assunzione

«Сьогодні Марія була взята до неба, радіють ангели - читаємо в Літургії Годин на урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Непорочна Діва, збережена від плями гріха ... з тілом і душею була взята до небесної слави і піднесена Богом як Цариця (...) - вчить ІІ Ватиканський собор у Конституції Lumen Gentium (пор. LG, 59).

Внебовзяття Марії пригадує нам про наше власне призначення. Ми покликані до Неба завдяки стражданню, смерті і воскресінню Її Сина, Ісуса Христа. Марія йде до неба, але не сама. Йде, щоби показати, що небо є для нас. Її Внебовзяття - це образ нашої вічності. Чи хочу, щоби Марія товаришувала мені в дорозі до Неба? Чи взагалі думаю про небо?

Потрібно придивитись до Внебовзяття, аби усвідомити собі правду, що земля є лише фрагментом нашого існування; переходом до вічності. Однак немає іншої дороги до неба, як лише через земне життя. Наша Батьківщина є в небі, але йдемо до неї крокуючи цією землею - нашою, українською. Нам потрібно спочатку її полюбити, щоби потім полюбити небо.

Як дійти до нашого небесного дому? Йти слідами Марії та виконувати Божу волю у кожному, навіть найменшому вчинку. Хтось може сказати, що дуже важко наслідувати Марію, адже Бог обрав Її Матір’ю Свого Сина і навіть вберіг Її від первородного гріха. Однак один із фрагментів Євангелії від Луки вказує нам на велич Марії, що виникає не лише з фізичного материнства, а насамперед із духовного материнства. На слова жінки з натовпу: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” Ісус озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають”. Ісус вказує на те, що кожен, хто зберігає Його слово може бути блаженний, тобто щасливий як Марія.

Чи прагну цього блаженства? Чи читаю Боже слово?

Марія, як говорить Святе Письмо Боже слово зберігала у своєму серці, роздумувала над ним, роздумувала над подіями свого життя, приймала їх покірно, адже така була воля Бога щодо Неї. Такої самої готовності виконувати волю Творця Бог очікує від нас і ставить перед нами приклад Марії. Аби ми з довірою прибігали до Неї. Вона ж є нашою Заступницею перед Богом у всіх справах. Як писав папа Йоан Павло ІІ в Redemptoris Mater: «... сама у повноті спасенна і взята до неба, Марія, не лише випереджає мандруючу Церкву, а й невпинно її підтримує в дорозі до повноти царства, коли Бог буде всім для всіх» (RM, 41).

Сьогодні, роздумуючи над таємницею Внебовзяття попрошу Марію бути моєю опікункою в дорозі до Неба, довірю Їй всі свої турботи, тих людей, які дорогі моєму серцю. Проситиму щоби Вона, Мати Спасителя, вела мене до Свого Сина...

Використано матеріали з проповіді єпископа Артура Мізінського (Варшава, 2016).

Додати коментар


Захисний код
Оновити