Роздуми над першою радісною таємницею, Різдво Христове, на основі катехези папи Бенедикта XVI.
«Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. І йшли всі записатися, - кожний у своє місто. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді»(Лк 2, 1-7).
Починаємо переживати час Адвенту – приготування до Різдва, час особливих роздумів над доленосною для людства таємницею. Божий Син прийшов на землю. Перед цією таємницею здається доцільним буде лише мовчання і роздуми над невимовною глибиною Божою любові до людини. Мовчання, тиша… так нам їх зараз бракує. Ще папа Павло VI сказав: «О, якби в нас відродилась повага до мовчання, цей стан духа гідний захоплення і необхідний зараз, коли бурхливе і неспокійне життя в наші часи заглушує нас своїм шумом, галасом і гармидером. О, мовчання в Назареті, навчи нас витривалості у доброму мисленні, зосередження на внутрішньому житті, готовності до слухання таємничих заохочень Бога і слухання вказівок істинних вчителів» (Промова в Назареті, 5 січня 1964 р.).
Пошук внутрішньої тиші, часу на мовчання, перебування на молитві без слів, а просто у присутності Божій, допоможуть мені ввійти в атмосферу Великої таємниці любові, відкрити істинну суть Різдва. Можливо, у цей час Адвенту варто обмежити час перегляду телебачення, користування інтернетом, аби привчити своє вухо до тиші, коли щось роблю, перебуваю вдома, їду в транспорті?
Роздуми над таємницею Втілення. Роздуми, споглядання. Марія є для нас прикладом контемпляції Христа. Обличчя Сина належить Їй з особливого приводу, бо це в Її лоні Він сформувався і взяв від Неї людську подібність. Ніхто так витривало не контемплював, не споглядав Ісуса, як Марія. Очі Її серця зосереджені на Ньому вже в момент Благовіщення, коли Марія Його зачала від Святого Духа; протягом наступних місяців щораз більше відчуває Його присутність, аж до дня народження, коли Її очі можуть з материнською ніжністю вдивлятись в обличчя Сина, коли Його пеленає і кладе в ясла. Згадки про Ісуса, що збереглись в Її розумі і серці, позначили кожен момент життя Марії.
Вона живе вдивляючись у Христа і дуже цінує кожне Його слово. Святий Лука говорить: «Марія зберігала всі ці справи і роздумувала над ними у своєму серці» (пор. Лк 2,19), таким чином описуючи поставу Марії перед обличчям таємниці втілення, а ця постава буде керувати цілим її буттям: зберігання справ і роздуми над ними в серці. Лука – це євангеліст, який дозволяє нам пізнати серце Марії, Її віру (пор. 1,45), Її надію і послух (пор. 1,38), а особливо Її внутрішнє життя і молитву (пор. 1,46-56), Її вільне припадання до Христа (пор. 1,55). Це все має джерело у дарі Святого Духа, Який сходить на Неї (пор. 1,35), так як зійде на апостолів, згідно з обітницею Христа (пор. Ді 1,8).
Маріє, допоможи мені побачити, чого очікує від мене Бог у цьому Адвенті; випроси для мене благодать спраги Божого слова, дар роздумів над ним у серці, збереження його та плекання у повсякденному житті. Навчи мене, Маріє, контемплювати Ісуса у моєму повсякденному житті.
Використано текст катехези папи Бенедикта XVI під час Загальної аудієнції 28 грудня 2011 року.