Маріє, Непорочна Мати, ось я знаходжусь біля Твого Серця в цей особливий день, який ти сама вибрала. Сьогодні перша субота місяця – це моя чергова субота при твоєму Непорочному Серці, щоб тісніше з’єднатись із твоїм зболілим серцем. Жертвую тобі ці хвилини роздумів у намірах відшкодування, про що сама так покірно просиш.

Мати моя, слідуючи за тобою я є свідком зворушливої події у Кані Галілейській. Святий Йоан євангелист так описує цю подію: "Третього ж дня весілля відбулося в Кані Галилейській, і була там Мати Ісусова. Отож запрошено на весілля й Ісуса та Його учнів. Коли ж не вистачило винa, Мати Ісусова й каже до Нього: "Вина в них нема". Відрік Їй Ісус: "Що Мені, жінко, - а й Тобі?" Та ж не прийшла година Моя!" Але Мати Його мовила до слуг: "Що лиш скаже вам, - робіть". Було ж там шестеро кам’яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. Сказав ім. Ісус: "Наповніть посудини водою". Вони й наповнили їх по вінця. А Він їм далі каже: "Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного". Тож понесли. Коли покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого і до нього мовив: "Всяк чоловік, добре вино спершу подає, а гірше, - як уп’ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору". Ось такий початок чудес учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим Свою об’явив, - тож і учні Його увірували". (Йн 2,1-11).

Події описані в Євангелії є метафорою нашого життя, наповненого різними пережиттями. Хвилини радості та щастя переплітаються із різними випробовуваннями, які вимагають від нас зусилля, а інколи навіть жертви. Не можемо ними нехтувати, адже весільна трапеза, як і наше життя, не мала б щасливого завершення. Ці слова з Євангелії пригадують, що в нашому житті, в хвилинах радісних і сумних, є присутня, Ти, о Маріє! Чому однак терпиш, моя мати, адже Ти є лише як гість? Євангелія говорить, що Ти була не весіллі, однак не зазначає, що Ти була туди запрошена. Не вказує жодних твоїх родинних відносин з новоодруженими. Ніби нормальним було те, що Ти будеш, що Ти присутня, однак твоя присутність є іншою, ніж всіх інших гостей. Ти зацікавлена тим, що відбувається.

Дивує мене, Маріє, факт, що як гість не стоїш осторонь, але приймаєш участь, переживаєш те, що там відбувається. День так важливий для молодят може закінчитись погано. Ти вже є присутня від самого початку цієї ситуації. Ніхто до тебе не звертається про пораду чи допомогу. Це Ти сама виходиш на зустріч і пробуєш допомогти в їхніх клопотах. Маріє, адже Ісус ще не вчинив жодного чуда, а ти звертаєшся до Нього, як би це було для тебе так звичайне. В дуже простий спосіб інформуєш Його, “що не має вина”. Нічого не накидаєш, розв’язання залишаєш Синові. Приглядаючись до всієї ситуації і вслуховуючись в слова, починаю глибше розуміти таємницю твоєї місії, яка тобі була довірена з висоти хреста – що будеш нашою матір’ю на дорогах віри. Наша любов до тебе має бути очевидною.

Твоя присутність в Кані вчить мене того, що Ти нічого собі не присвоюєш, лише вказуєш на свого Сина і закликаєш до послуху Ісусові: "Що лиш скаже вам, - робіть". Син тобі нічого не відмовить. Ти з ним з'єднана в досконалій любові. Чи можемо сьогодні розраховувати на Твою допомогу?

Заповіт Ісуса вчинив Тебе матір'ю нас усіх і ніколи не можемо про це забути. Чи однак ми свідомі того, що до матері можемо прибігати, а водночас нашим обов'язком є проявляти любов до матері.

Твоя турбота про нас, допомога в наших проблемах усвідомлюють нам також чергову правду, що наше людське життя проходить в подібний спосіб, може забракнути сил, здоров’я, терпеливості. Тоді можу зрозуміти твій смуток, Маріє. Як багато є тих хто піддається моді цього світу, вибирають те що легке, не хочуть взяти відповідальність за своє життя, бо загубили сенс життя, любові, покути, жертви. Маріє, Ти є всім нам матір’ю, є завжди зі своїми дітьми, з нами. Саме тому Ти в Фатімі пригадуєш нам правду, що стосується пекла, щоб ми не жили фіктивно, безтурботно підходячи до життя. Так як весільний бенкет був приготовлений, потрібно прикласти багато зусилля, праці, старань, виконування певних вимог. Чи однак всі твої діти так виконують свої обов’язки? Чи так відповідально підходять до життя?

Життя є чудом, є Божим даром. Чи може мати дивитись безболісно на дітей, що легковажно поводяться зі своїм життям?

Маріє поглянь сьогодні на дітей, які мають в серці намір відшкодування. Нехай це буде для тебе втіхою і облегшенням. Маріє Ти є зі своїми дітьми. Чи можна запитувати маму чому вона турбується про своїх дітей, присвячує їм свій час. Вона просто є, є бо любить. Непорочна мати, присутня в нашому житті, так багато не просить тебе про допомогу. Годинами можемо сидіти в перукарні, в сусіда, в лікарні, а не знайдемо хвилини, щоб прийти до тебе і розповісти про все що лежить на серці, що болить і з чим не можемо справитись у житті та просити тебе про допомогу. Маріє, сьогодні приходимо до Тебе і звертаємось з багатьма просьбами. Віддаємо тобі тих, хто загубився у житті і ніколи до Тебе не молиться. Будь завжди нашою Матір’ю і веди нас до Ісуса!