Цей акт пастирі Римсько-католицької Церкви в Україні вперше прочитали 2014 року, щороку він читається повторно, як і цього разу - на завершення Всеукраїнського ювілейного паломництва у фатімському санктуарії. Цю молитву можна читати приватно і частіше, щоби роздумувати над значенням присвячення Непорочному Серцю Марії.

Праця – місце де мені об’являється Бог? Стільки часу, але він не змарнований для вічності! Довір людей, місце і час своєї праці Богу, бо знаємо, що «тим, які люблять Бога, - покликаним за його постановою, усе співдіє на добро» (Рим 8, 28).

Об'являючись дітям - трьом пастушкам, Пречиста Діва Марія просила їх щодня відмовляти Св. Вервицю. З глибоким сумом у голосі і зі смутком на обличчі Вона наголосила: "Моліться. Моліться багато. Жертвуйте за грішників, бо багато з них іде до пекла тому, що немає нікого, хто б жертвував за них і відмовляв молитви".
У цих словах Божої Матері - безмірний жаль, а навіть біль. Це певного роду докір нам з   уст Пречистої. Вона дає нам зрозуміти, що ми не дбаємо про душі наших ближніх, не рятуємо їх від найбільшого і   нещастя, яким є вічна загибель. "Багато душ іде до пекла, бо немає нікого, хто б за них жертвував...". Немає нікого. Ніхто не дбає про них. Ніхто не почувається до обов’язку і допомогти тим душам, дати їм порятунок, і хоч порятувати їх можна.