На 16 грудня 2021 року припадає 105 річниця смерті нашого засновника блаженного отця Гонората Козьмінського. Пропонуємо кілька його думок, які можуть допомогти увійти у глибину духовного життя.
Не потрібно хотіти спасати інші душі чи іншу їх кількість, чи в іншому місці, чи в інший час, чи іншим чином, як ці душі, і стільки, і тоді, і так, як Богові угодно. Інакше шукатимемо не волі Божої, а власної.
Найбільше ображаємо Бога, впадаючи в розпач після падінь, адже Бог безмежно милосердний і ще більше любить людину, що щиро розкаюється у вчиненому, ніж любив її до падіння.
Щаслива душа, що має все багатство в собі і не шукає нічого поза собою; щаслива душа, що в усьому бачить Бога, а в Бозі все.
Коли святого Андрія з Авеліну відвідав надприроднім способом Ісус, він, почувши дзвінок, що кликав до обов’язків, залишив Ісуса, за що після повернення отримав від Нього похвалу. Таким дзвінком або ж будильником, що нагадує про твої обов’язки, є голос чоловіка, дітей та інших. Навчися йти виконувати свої обов’язки, не розлучаючись з Ісусом у серці.
Дуже помиляється той, хто вважає працю тягарем, хоче її уникнути або ж працює лише у випадку крайньої необхідності, заздрячи тим, кому не треба працювати, коли їм усі мають заздрити.
Християнське життя – це велика любов Бога в Ісусі Христі та через Нього, Бога, що прийняв на себе тіло, аби ми могли Його любити і наслідувати.
Фото: Gosc, Cathopic