Перше стояння ІСУСА ВИДАНО НА СМЕРТЬ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Понтій Пилат остерігається видати вирок смерті на Ісуса з Назарету. Не переконують його звинувачення, висунуті проти Ісуса. Видає Ісуса на бичування. Побитого, в терновому вінку, Пилат представляє Ісуса натовпу і говорить «Ось Людина». Не знаходить, однак, співчуття. Натовп відповідає йому криком: «На хрест Його! На хрест!».

Бл. Гонорат: Я зрозумів, що в мені є всі ознаки гордині: марнославство, амбіції, нещирість; гнів, заздрість, обмова, знеохочення, погорда іншими, зухвалість, зарозумілість; невдячність, непослух, бунт. Господи, постановляю не говорити погано про інших, не обмовляти, не дивитися на погане, нікого не осуджувати. Мені потрібно завжди бути зайнятим потребами свого серця, щоб не мати часу та бажання вдертися в чужі серця. Ісусе, що прийняв несправедливий вирок, збережи нас від гріха гордині.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Друге стояння ІСУС БЕРЕ ХРЕСТ НА СВОЇ ПЛЕЧІ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Ось кати приступають до виконання вироку. Б’ють Ісуса терням по голові, плюють в обличчя. Знімають з Нього одяг. Потім кладуть на Його плечі хрест, з яким має дійти на Голгофу.

Бл. Гонорат: Господи, забери все від мене: слух та зір, мову та розум, здоров’я та життя, мою славу, яку з найбільшою розкішшю Тобі жертвую, завжди прагнучи бути погордженим усіма. Але пам’ятай, що жодного хреста не візьму піднести без Тебе (…) Хрест – це герб християнина – Назарет та Голгофа. Хрест – це регула, це книга життя, це єдина певна дорога для людей, що прагнуть святості. Всяка дорога до святості, що не веде на Голгофу, є тільки ілюзією, і не веде до неба. Ісусе, що несеш хрест, дай нам живу віру та духа відречення.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Третє стояння ІСУС ПАДАЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Істина хреста виражається в падіннях Ісуса по дорозі на Голгофу. Хрест є тягарем. Його тягар понад людські сили. Господь Ісус падає. Ще не так давно Він наказував вітрам і морю, виганяв бісів з одержимих, оздоровлював хворих, воскрешав мертвих. Але для відкуплення світу через хрест необхідна ще одна міць, яка виявляється у слабкості. Для відкуплення світу потрібне інше слово – слово мовчання. Міць слабкості та слово мовчання: ось зміст першого падіння.

Бл. Гонорат: Згода з Божою волею – це найбільша чеснота (…) Піддаючись Божій волі, говори: Моє серце готове. Ісусе, що падав під тягарем хреста, дай нам прагнення виконати Твою волю.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Стояння четверте ІСУС ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗІ СВОЄЮ МАТІР’Ю

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Ось Діва Марія; «блаженна, яка увірувала». Та сама в Назареті, у Вифлеємі, під час втечі до Єгипту, і знову в Назареті. А тепер на хресній дорозі.

Бл. Гонорат: Ось тайна Божого Провидіння. Бог перед віками постановив спасти світ жертвою Свого Єдинородного Сина. Для виконання цього заміру потребував спочатку жертви з нашого боку (…). Жертви чистого серця, цілковито відданого Його Любові, готового посвятитися на все (…) Була нею Непорочна Діва. В жертві Діви Марії заключалося все, що потім мало виповнитися. Згода на життя у послузі, на вигнання з рідної землі, на працю, домашню працю і на співумирання зі Своїм Сином під хрестом (…) Маріє, під Твою опіку віддаю мою душу, щоб Ти стерегла її невинність; мій розум, щоб берегла його від ілюзій; моє серце, щоб його зберігала незаплямованим жодним земним почуттям; моє тіло, щоб його від усякої нечистоти оберігала. І всю мою істоту, і всю мою працю. Ісусе, що зустрів на хресній дорозі співстраждаючу Матір, наповни нас духом жертовності!

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Стояння п’яте СИМОН З КИРЕНИ ДОПОМАГАЄ ІСУСУ НЕСТИ ХРЕСТ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій Ти хрест відкупив світ.

«Хто не бере свого хреста, а йде за мною, не є мене гідним». Симон з Кирени не хоче взяти хреста разом з Ісусом. Не хоче бути «гідним», не бачить жодної гідності в тому, щоб нести хрест з Людиною, приреченою на хресну смерть. Його змушують супровідні вояки. Несе хрест вимушено. Симоне з Киренеї, допоможи Йому! Співчувай! Заміни зовнішній примус на внутрішню потребу серця!

Бл. Гонорат: Якщо любимо Бога сердечно, то відразу будемо готовими допомагати нашим ближнім. Була б дуже підозрілою любов Бога, яка б погоджувалася на байдужість до терпіння людей, і не підбадьорювала б до посвячення для них (…). Хто щиро любить Бога, той мислить по-Божому. Кожне створіння нагадує йому улюбленого Сотворителя, в кожному він бачить відбиток Його образу (…) У всьому, що йому зустрічається, бачить любов Бога, Його доброту та батьківську опіку. Учімося, отже, дивитися на світ та на все, що з нами діється, очима віри. Учімося жити в Бозі й усе до Нього скеровувати. Ісусе, що приймаєш допомогу Симона, відкривай наші серця на потреби ближніх.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Стояння шосте ВЕРОНІКА ВИТИРАЄ ІСУСУ ОБЛИЧЧЯ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Ось одна з тих жінок, про яких Ісус може сказати: «Добрий вчинок зробила для мене». Євангеліє мовчать про цей добрий вчинок. Однак традиція назавжди зв’язала її з хресною дорогою Ісуса. З бруду та Крові Ісуса, яку ввібрала хустка Вероніки, утворився відбиток Його Обличчя. Ця Ікона стала свідченням особливої правди: в кожному вчинку любові відбивається Обличчя Ісуса Христа. Цей відбиток залишається в людськім серці та в людськім сумлінні. Має печать Любові.

Бл. Гонорат: Господь не сотворив нас: – ані для праці; – ані для праці та земних турбот; – ані для збагачення і використання багатств світу; – ані навіть для послуги іншим, а для того, щоб ми були святими. «І сотворив нас на образ і подобу свою, і хотів, щоб ми цей образ в собі вдосконалювали, сказавши при цьому: будьте святими, бо Я є Святий». Ісусе, втішений жестом Вероніки, просимо, дай нам благодать святості.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Стояння сьоме ІСУС ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ ВДРУГЕ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Якою є істина Христового хреста? Якою є правда падінь на хресній дорозі? Падає, щоб нести людину. Падає, щоб ми піднялися. Кожне падіння під хрестом наповнене змістом Божественної Тайни Відкуплення.

Бл. Гонорат: Занурся, душе моя, у цьому океані таємниць, щоб зачерпнути те, чим би могла свого Бога гідно вшанувати. Занурся, щоб могла Йому дякувати за все, що від Нього постійно отримуєш. Занурся, щоб зачерпнула там те, чим би могла Бога перепросити за всі невірності (…). Занурся, щоб могти жертвувати Йому щось гідне для виблагання тих Його благодатей, які для тебе необхідні. Ісусе, що падав удруге під хрестом , збережи нас від гріха невдячності.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Стояння восьме ІСУС ПОТІШАЄ ЖІНОК, ЩО ПЛАЧУТЬ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

«Дочки Єрусалимські, не плачте наді мною; плачте над собою та над вашими дітьми!». Чи ж їхній плач допоможе Ісусу? Ні! Христос у словах наповнення сягає усіх болів та страждань людини у перспективі щораз то дальшого майбутнього. Усі страждання людини пов’язані з наслідком гріха – повертається в сторону терпіння Христа. У Ньому виявляється нова справедливість, Нове Життя.

Бл. Гонорат: Скільки разів світ відвертається від Господа, стільки разів Господь хоче свою жертву зробити сильнішою, але завжди для цього потребує жертви зі сторони людини. І сьогодні в настільки критичному становищі світу Бог хоче його спасти, але вимагає жертви, жертв сердець. Сердець чистих, цілковито відданих Його Любові, готових на будь-який труд та відречення. Ісусе, що навчаєш з любов’ю, дай нам чесноту мужності.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Дев’яте стояння ІСУС ПАДАЄ ВТРЕТЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Ось третє падіння Господа на хресній дорозі. Він падає щораз більше знесилений. Падає під тягарем хреста, а одночасно й від тягаря гріхів людства. «Сподобалося Господу зітерти Його терпінням», – пише пророк Ісая. Чи ж можна було знайти більш промовистий шлях, ніж ця надзвичайна таємниця? Той, хто не знав гріха, пізнав на хресній дорозі, яким страшним терпінням є гріх. Пізнав це. Пережив це Серцем Людини – Бога.

Бл. Гонорат: Усю мою надію покладаю в Бозі, очікуючи від Нього і відпущення гріхів, і різних благодатей, і щастя вічного, і всього, чого можна бажати доброго для душі та тіла, в цьому чи майбутньому житті, – всього очікую від Його Милосердя, якому довіряю, не дивлячись на безліч моїх гріхів, знаючи, що однієї краплини Крові Ісуса вистачить для відкуплення гріхів усього світу. І в цій довірі жити і вмерти прагну! Ісусе, що втретє падав під тягарем хреста, довіряю Тобі.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Десяте стояння З ІСУСА ЗДИРАЮТЬ ОДЯГ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Прийшовши на місце під назвою Голгофа, що означала місце страти, дали Йому пити вино, приправлене гіркотою. Спробував, але не хотів пити. Ісус не хоче прийняти одурманюючого напою, що пропонують Йому кати. Хоче випити повну в людському розумінні міру терпіння. Розп’яття має огорнути Його усе Тіло. Пройняти весь організм. Довести Його до стану цілковитого виснаження. З цього Тіла на Голгофі здерто одяг. Тіло видане за гріхи світу. Тіло, яке має стати Таїнством, Поживою, Євхаристією…

Бл. Гонорат: Уділи мені, Господи, благодаті, щоб моє серце навіть на хвилину не відверталося від Тебе, щоб завжди пам’ятав про Твою присутність, і про те, що Тобі єдиному служу. Постановляю перш за все старатися про свою святість (…), і вірю, що у всьому іншому Господь Бог зарадить. Ісусе, у своїй наготі променіючий святістю, навчи нас прославляти Бога.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Одинадцяте стояння ІСУС ПРИБИТИЙ ДО ХРЕСТА

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Коли Христос упав по дорозі на Голгофу, хрест був тягарем, що пригнітав Його до землі. Тепер Він «вивищений над землею» за посередництвом хреста. Тягарем є Його власне Тіло. Тіло, яке не може звільнитися від хреста. Не може спокійно впасти на землю. Тіло, приречене на години мук, на страшну агонію в обіймах твердих рамен хреста.

Бл. Гонорат: Хрест, який Ісус прийняв на себе, представляє кілька хрестів: хрест гріхів усього світу, в тому числі й моїх, хрест покути і кари за гріх, хрест моїх терпінь, щоб міг мені допомогти, вділивши сили, щоб це стерпіти (…). Бог мене любить, як найкраще творіння своїх рук (…) І пройнятий таким болем на хресті, більше думав про мене, аніж про себе, більше про те, щоб дати мені Матір, аніж про потіху в своїй самотності. Прагну бути розіп’ятим, тобто міцно прибитим до Божої волі цвяхами страху, надії та любові. Ісусе, прибитий до хреста, пробач нам наші гріхи.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Дванадцяте стояння ІСУС ВМИРАЄ НА ХРЕСТІ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Він прийняв смерть, справжню людську смерть. Ісус Христос – рівний Богу в Божестві як Син Батьку – в своїй людяності «став подібним до людей»: вибрав смерть. Прийняв смерть, як спадок Адама. В цій цілковитій подобі до людини прийняв смерть – був досконало слухняним! І цим послухом «аж до самої смерті» переміг її! Ісус конає на хресті, віддає духа. «Отче, в руки Твої віддаю дух мій». Найбільша подія в діяннях створеного всесвіту…

Бл. Гонорат: Хочу бути заодно з Тобою, прагну як краплинка зануритися в океані Твоєї Істоти і так в Тобі померти. Ісусе конаючий, дай нам прагнення шаленої любові аж до хреста.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Тринадцяте стояння ІСУСА ЗНЯТО З ХРЕСТА

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Спочивав колись у Твоїх обіймах, будучи дитиною, Новонародженою у Вифлеємі. І вже тоді загрожувала Йому смерть від рук страшного Ірода. Тепер Тіло Сина спочило знову в Твоїх раменах. О Матір, з’єднана з Ісусом в Його Муках та смерті! О Матір, з’єднана з Христом у справі спасіння Людини та світу! Проникає Твоє серце меч пророцтва Симеона, «щоб відкрилися задуми багатьох сердець».

Бл. Гонорат: Обираю Тебе сьогодні перед усім Небесним двором на мою Матір і Наставницю. Тобі віддаюся і посвячую титулом невільника моє тіло і мою душу, мої блага зовнішні та внутрішні (…), даючи Тобі повне право керувати мною і всім, що до мене належить без винятку, на Твій розсуд, на щораз більшу Божу славу, тепер і навіки. Ісусе, знятий після смерті з хреста, дай нам надію на вічне життя.

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Чотирнадцяте стояння ІСУСА ПОКЛАДЕНО ДО ГРОБУ

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе,
Бо через свій хрест Ти відкупив світ.

Йдемо за Тілом, знятим з хреста і загорнутим в полотно. Беремо участь у похороні Тіла, в якому Христос винищив самого себе, винищуючись аж до смерті. Цей похорон є доповненням послуху. Прийняв людську смерть – тепер приймає гріб, який позичила Йому добра людина – Йосиф з Ариматеї. Гріб Ісуса Христа має в собі початок Нового Життя. Є тим місцем, де смерть доповнилася Воскресінням. Відкуплення стало через цей гріб надією Життя та Безсмертя.

Бл. Гонорат: В Ісусі Христі знаходиш все, чого шукаєш і потребуєш. За посередництвом Христа віддаси Господу все, через Його уста, серце, вчинки, кров. Пам’ятай: нічого від Тебе не може вимагати Господь, чого не міг би ти зробити, завдяки Йому (…), а твоє життя повинно мати за мету славу Господу, за норму – благодать Христа, за взірець – життя Христа, за регулу – науку Христа, за досягнення – особу Христа. Ісусе, через Твій гріб дай нам зрозуміти слова Твого Апостола: «Через хрещення занурюючись у смерть (Христа), разом з Ним ми поховані, щоб увійшти в нове життя – як Христос воскрес з мертвих завдяки славі Отця».

Помилуй нас, Господи. Помилуй нас.
Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Закінчення

Бл. Гонорат: Усі святі йшли до неба не дорогою, встеленою пелюстками троянд, не з віночками земних утіх, не серед сміху та радості; всі вони йшли хресною дорогою, всі в терновому вінку, всі через страждання, втому, працю. Господи, допоможи нам стати гідними наших святих попередників.