28 травня в генеральному домі сестер гонораток відійшла до вічності с. М. Ізабела - Юзефа Ольшак. Сестра народилася 28 лютого 1923 року в селі Сацін, що біля Нового Міста. До Згромадження була прийнята 11 квітня 1949 року. Новіціат розпочала 17 грудня того ж року, через два роки 25 лютого склала перші обіти, а 28 серпня 1956 р. - довічні.
Після завершення новіціяту на кілька місяців поїхала до Ченстохови на вул. Кляшторну, а вже від вересня 1951 р. почала працювати в дитячому садочку "Карітас" по вул. Локаторській, 12. В 1961 році дитсадок привласнила держава, а сестер було звільнено. Незадовго після цього сестра почала працювати вихователем в державних дитячих яслах. Через чотири роки вона перейшла працювати до іншого державного садочка, де й працювала до виходу на пенсію в 1979 р.
У 1979 році Урядом Згромадження була призначена Генеральною економкою і перенесена до головного дому Згромадження в Ченстохові. Цей обов’язок виконувала протягом трьох каденцій. Економічними справами Згромадження займалася з цілковитою самовіддачею, маючи досить серйозні завдання. З великим ентузіазмом розпочала клопотання щодо повернення будинку в місті Цехоцінек, який був у власності державного туристично-краєзнавчого товариства, а пізніше зайнялася будівництвом нового будинку. Коли з’явилися шанси повернути, хоча б частково, зруйнований під час Другої світової війни дім у Варшаві, сестра починає ходити по різних установах доти, поки її старання не принесли очікуваного результату. Коли перед сторіччям існування Згромадження виникла потреба звести новий будинок по вул. Кляшторній 19 в Ченстохові, взялася за цю роботу з надзвичайною ревністю. Це було на початку 80-х років, дуже важких для Церкви і чернечих згромаджень. С. Ізабелла з великою довірою молилася до св. Йосипа, свого покровителя, йому ж доручала справи Згромадження і ніколи не розчарувалася. Довела справу до успішного завершення, а тепер цей дім слугує для сестер та Згромадження. Через 18 років була звільнена зі своїх обов'язків. Але, призвичаєна працювати, не шукала відпочинку. У 1997 році почала працювати на Ясній Горі, і майже до 2001 року приймала від паломників наміри Святих Мес в базиліці. Пізніше, доки сили дозволяли, виконувала обов'язки фуртіанки в головному домі Згромадження.
Коли ж, через похилий вік, сестра більше не могла працювати, то багато годин проводила на молитві. Можна сказати, що тривання перед Пресвятими Дарами було її духовною і апостольською працею. Молилася в різних намірах: за Папу, Святу Церкву, Вітчизну, Згромадження та кожну сестру. Особливо огортала молитвою молодих сестер. Цікавилася життям Згромадження і раділа з нових покликань. Часто наміром її молитви була гаряча просьба про нові покликання до Згромадження.
Померла 28 травня ( о 1.30 вночі) в Ченстохові по вул. Кляшторній,19. Прожила 92 роки, з них 66 - в Згромадженні.
С. Ізабела була людиною великого духу та характеру. З належною повагою ставилася до кожної людини. Вже в перші роки перебування в Згромадженні зарекомендувала себе як тиха, працьовита, услужна, неконфліктна, тактовна, мовчазна, відповідальна, ввічлива. Не любила говорити без потреби про різні вісті. Також треба відзначити її докладність. Всі справи записувала та тримала на обліку у великому порядку. Не зосереджувалася на собі, а дбала про інших. Відзначалася делікатним сумлінням, дякувала за доброзичливість та допомогу сестрам і просила вибачення за можливу нетактовність зі свого боку. Любила молитися до Матері Божої, особливо Розарій. Коли тільки здоров’я дозволяло, завжди йшла до Чудесного Образу Матері Божої на Ясній Горі.
Згромадження складає с. Ізабелі велику подяку за її жертовність посвячення.
