flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Автор: c. Катерина

DSCN2059 - копия7 - 8 березня у Бердичеві, по вул. Чуднівській, 81, відбулися реколекції для жінок. Сестри відкрили двері свого дому та приймали жінок заміжніх та не одружених, самотніх і покинутих. Тема реколекцій: «Бути жінкою і матір’ю сьогодні в Україні». Конференції проголошував о. Рафаїл Мишковський OCD та с. Анна Кліпацька. Дякуємо їм за посвячення свого часу для формування жінок.

А ось свідчення учасниць:

Я маю досвід різнопланових реколекцій, але на реколекціях суто для жінок ‒ вперше. Дякую Господу за те, що допровадив мене в тихе, намолене місце, де постійно відчувалась Його близькість ‒ в монастир сестер гонораток у м. Бердичеві.

Коли тільки почула про ці ре колекції, одразу постановила, що маю там бути, бо мені завжди здавалось, що моє життя мало нагадує життя жінки, тому хотілося почути свідчення і поради. Від першого слова на реколекціях і до останього, здавалося, що йшлось про мене! Я ніби дивилась у дзеркало, але на цей раз не у криве, яке пропонує світ. Конференції, обговорення, розважання перед Пресвятими Дарами, проповіді - допомогли зрозуміти мені, що насправді я обманювала сама себе ‒ я добре знаю, як бути жінкою, бо Господь заклав це у моє нутро. Але я сама закопала це десь дуже глибоко, бо так було вигідно усім моїм рідним. Мої близькі, знайомі часто повторювали: " ти сильна жінка, ти усе зможеш зробити, пережити САМА". Я забула про даровану мені Богом жіночу гідність і почала служити рідним і Йому не з любові, а як невільниця, РАБИНЯ.

Дякую Господу Богу, що поставив на моєму шляху священика і сестер, які допомогли мені наново пізнати себе, як жінку на взірець Марії ‒ мужню, але люблячу, покірну і ніжну. Дякую отцю Рафалу, сестричкам Анні та Катерині та усім-усім, хто долучився, аби ці реколекції відбулися. Нехай добрий Господь щедро винагородить за вашу працю!

Антоніна, 33 роки, м. Хмільник

 

Хочу поділитись радістю, яку маю в своєму серці від пережитих реколекцій в монастирі сестер гонораток, в місті Бердичеві 7 і 8 березня. Почула про ці реколекції десь за місяць. Дуже зацікавила тема: "Як бути жінкою і матір’ю в наш час". Тверду постанову поїхати дала собі не зразу, були сумніви, чи зможу покинути все вдома і поїхати. Тому, напевне, і якась зла сила намагалась ставити перепони вже в останні дні перед поїздкою. Вже на початку тижня перед реколекціями я вирішила поїхати ‒ і від мене залежали ще дві особи, які сказали: «Якщо ти їдеш ‒ то ми також», ‒ бо ні я ні вони жодного разу не були на виїзних реколекціях. Раптово в середу вечором я захворіла, температура. Вставши вранці в четвер, вирішила, що не поїду, бо хвора , хай їдуть без мене. Зателефонувавши своїм подругам, отримала відповідь: «Якщо ти не їдеш ‒ то ми також не їдемо». І тоді я зрозуміла, що потрібно боротись. Я стала інтенсивно приймати ліки, робила різні процедури протягом дня ‒ і на вечір мені стало краще, вирішила, що їду. Але вночі дуже захворів мій маленький син, я цілу ніч не спала, сиділа біля нього. На ранок в мене знову промайнула думка: не поїду, але я вирішила чекати до вечора. І все було більш-менш нормально. Чоловік погодився залишитись із сином, і мені вдалося поїхати. Я приїхала дуже задоволена, повна енергії і сил. Багато почерпнула інформації для себе, де над чим задумалась. Дещо з почутого почала впроваджувати в своїй сім’ї вже з перших днів.

Дуже вдячна сестрам за гарний прийом, протягом цих двох днів відчувала теплу домашню обстановку. Дякую всім організаторам цих реколекцій. Хочеться ще колись там побувати.

Людмила, с. Жданівкa

DSCN2056

DSCN2036

DSCN2035

DSCN2054

DSCN2061

DSCN2015

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити