«Людське життя є часом випробувань: спокуси гартують у боротьбі, а хвилини радості в Бозі – це наче пісні перемоги над світом та сатаною, ніби окремі такти тріумфального величного гімну, який співатимемо після перемоги», – так писав засновник Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії бл. Гонорат Козьмінський. Ці слова також добре характеризують життєвий шлях богопосвяченої особи. Нагодою подякувати за дар покликання до чернечого життя став ювілей шістьох сестер гонораток у Бердичеві.

Срібні роковини відзначали с. Альберта Ковальська, с. Домініка Хмелевська, с. Магдалена Нагорна, с. Радослава Кушнір, с. Ришарда Майданович, с. Емануеля Багінська, яка, на жаль, через карантинні обмеження не змогла виїхати з Придністров’я.

Гостей, що прибули до санктуарію Матері Божої Бердичівської, на початку привітав о. Юзеф Кухарчик OCD і заохотив дивитись на ювілярок як «на жінок, які, не зважаючи на власну слабкість, різноманітними способами так багато років перебували пліч-о-пліч із тими, хто страждав та потребував допомоги».

Подячну Євхаристію очолив єпископ Станіслав Широкорадюк OFM, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії, який багато років у своїй пастирській діяльності співпрацював з сестрами гоноратками. Йому співслужив єпископ Павло Гончарук із Харківсько-Запорізької дієцезії. Він пригадував першу зустріч сестер гонораток, коли вони разом з о. Широкорадюком приїздили до Корначівки. Єпископ підкреслив, що сестри вирізнялись серед інших та мали особливу радість. «Такої радості потребує світ. Тому бажаю, щоб Господь і надалі сповнював вас своєю любов’ю і давав сили долати різні труднощі, нести Його іншим. Він тебе потребує, Він на тебе розраховує, Він радіє тобою і пригортає до свого Серця», – підкреслив єпископ Павло.

На свято також прибули священики, родина та друзі ювілярок. Святкову Літургію своїм співом прикрашав хор, що складався з сестер гонораток.

У проповіді єпископ Станіслав Широкорадюк наголосив, що це Господь обирає, хто Йому служитиме, а не ми. Ці слова варто повторювати дуже часто, особливо тоді, коли відзначаємо такий ювілей. «Це є певний героїзм – почути цей поклик і піти за Господом», – підкреслив проповідник. Будь-які вчинки, наша праця, а тим паче покликання не можуть бути реалізовані без любові. І цю любов можна черпати, наприклад, від Діви Марії, як це робив св. Йоан Павло ІІ, про що свідчить його гасло: «Увесь Твій [Маріє]». Продовжуючи тему святості, єпископ зазначив, що свята людина не може бути нещасливою, навпаки, це не є клон чи копія. «Кожна людина має свій дар, і розвиває його, відкриваючи дорогу святості», – наголосив єпископ. Також він зазначив, що кожен ювілей – це не лише нагода подякувати, а й зробити іспит сумління. «Треба цінувати те, що маємо, і тих, кого маємо», – підсумував єпископ.

Після Святої Меси святкування продовжилось у родинному колі за святковим почастунком.

Молімося за сестер, які цього року відзначають срібний ювілей чернечого життя та просімо у Господаря жнив, аби не забракло працівників на Його ниві, аби серця молоді ревно відповідали на Божий поклик.