20 липня 2016 року в храмі св. Анни в м. Полонне Хмельницької області відбулася поминальна Служба Божа в першу річницю смерті святої пам'яті c. Антонії Анни Барашко. Службу Божу очолив бр. Даниїл Ботвіна OFM, Міністр братів менших францисканців провінції св. Архангела Михаїла в Україні. Співслужили бр. Константин Гавіцький OFM, настоятель парафії св. Анни, й о. Микола Гуцал, вікарій парафії Христа Царя Всесвіту (м. Новоград-Волинський).

Бр. Даниїл привітав отців, сестер і вірних, які прийшли дякувати Богу за дар покликання та апостольського служіння сестри Анни. На проповіді він звернув увагу на кілька важливих моментів нашого життя. Зокрема – на недавній раптовий відхід близьких нам людей: сестри Анни Барашко, архієпископа Петра Мальчука, інших… У таких випадках, зазначив він, ми часто запитуємо себе: «Чому Бог забирає людей, які ще так багато могли би зробити на землі?...». Ми не отримуємо відповідей на ці запитання, лише віримо, що ці люди є посередниками і випрошують у Господа потрібні для нас благодаті.

У першому читанні Господь скерував до пророка Єремії такі слова: «Перш, ніж Я уклав тебе в утробі, Я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я тебе призначив» (Єр.1,4б). Ці слова так само відносяться до біографії сестри Анни: перш, ніж вона народилася, Господь знав її, освятив, вчинив пророком і покликав до Вічності. Брат Даниїл також зазначив, що знав сестру Анну особисто, і може стверджувати, що її життя – це зерно, яке проросло і дало стократний плід. Сіяла ж вона прикладом власного життя, а особливо – через тихе щоденне служіння Богу. Тому ця Служба Божа є подякою за все, що Господь вчинив за допомогою сестри Анни для Згромадження, України і всієї Церкви.

По Службі Божій до присутніх звернулася Настоятелька Вікаріату в Україні Малих Сестер Непорочного Серця Марії, сестра Юлія Ясинецька, дякуючи за відправлену в намірі сестри Анни Службу Божу і за присутність на спільній молитві рідних сестер покійної – Галини й Антоніни, а також с. Малгожати з Латвії і с. Бернадети з Німеччини.

«Сестра Анна була нашою форматоркою, саме так вона служила нам в Латвії та Україні. Служила своєю молитвою, прикладом, терпінням, мовчанням і словом. Її слово завжди було дуже вагоме», – зазначила с. Юлія. Також було зачитано листа, якого сестра Анна написала перед смертю до Генеральної Ради, в якому вона турбувалася за молодих сестер, їх формацію та просила шанувати і дбати про покликання, які дає Господь Згромадженню.

По завершенні Святої Меси усі присутні вирушили на цвинтар до могили с. Анни, де спільно молилися Літанію за померлих і молитву «Ангел Господній».

Сестра Анна Барашко назавжди залишиться в моєму серці, а також для сестер молодшого покоління нашого Згромадження, сестрою, яка щоденно жила Богом, знаходила Його у важкому терпінні, підтримуючи і заохочуючи кожного, кого зустрічала на своїй життєвій дорозі. Дорога сестро Анно, нехай сам Господь буде винагородою за Ваші доброту, смиренність і любов, які Ви пронесли крізь усе своє життя!!!

С. Алексія Карпусь