flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Автор: с. Анна Кліпацька

“І Слово сталося тілом, і перебувало між нами...”

Знову Різдво, знову лунають колядки!
Сам Господь приходить до нас, в нашу щоденність. Так швидко закінчився Адвент, час очікування на це Свято...

І тепер вже час святкування — в радості, у Господньому Храмі, в родині, серед близьких та знайомих нам людей.
В рік Віри пропоную запитати себе під час Урочистості Різдва Христового: Де знаходиться найвищий сенс моєї реальності, всіх речей, мого життя і навіть моєї нинішньої ситуації?

Він, цей сенс — у залежності від Бога.
Це на Його Слово народився Христос...
Це Його Слово, Він сам веде нас та спасає!
Це Його Слово дає нам життя та радість!

Цю залежність від Бога людина визнає і виражає в хвалі, служінні і шануванні. Якщо вища причина всього — творче Слово Бога, то це почуття повної залежності від Бога, яку потрібно визнати з благоговінням і хвалою, є основним внутрішнім фундаментом, на якому мають будуватися всі мої переживання.

Без радісного визнання досконалої залежності від Бога як абсолютного «Ти», Який мене запрошує і кличе, який мене любить правдивою любов'ю, неможливо ні почати, ні продовжувати ніякий духовний шлях.

Тобто, щоб бути щасливим на землі, потрібно визнати в своєму серці радість залежності від Бога. І ця залежність не зневолює, вона спасає. Нічого не відбувається в світі без Нього, нічого не відбувається в моєму житті без Господа. В усьому є Його воля або допуск Божий.

Всі радості та страждання знаходяться під Його Провидінням. Тож радіймо, бо ми не самі в цьому світі, ми знаходимося в Його любові, наше життя залежне від справді люблячого Небесного Отця, який не пожалів свого Єдинородного Сина для нашого спасіння ...

Бог є в своєї любові зі Святою Родиною в убогості та тиші Віфлеємських ясел ... Розважаймо цю любов в хвилині тиші перед Вертепом. Ісус в яслах... Там з ним Бог Отець в Своєї Любові у Святому Дусі. Вся Трійця в стайні... Вся Трійця може бути і в мені, в моїй стайні — стайні слабкості, страждань, гріха, болю, нерозуміння, браку любові від близьких ...

Правдиво запроси Господа до свого серця, і Він прийде в Твою стайню душі!
Зрозумій — Ти не сам, Ти не сам в Твоїх переживаннях! Твоє життя має сенс - воно залежне від Бога!

Нехай радість з Народження Ісуса Христа загостить у Твоєму серці.
Нехай Світло Віфлеємської Зірки розсвітлює Твою дорогу, по якій ми йдемо “під Богом”.
Нехай спів Ангелів, що прославляють Бога, завжди лунає в Твоєму серці все сильніше і сильніше, щоб колись залунав в усій красі разом із Небесними хорами ...
“Слава во Вишніх Богу!”

З молитвою за кожного, хто прочитав це коротке розважання
с. Анна Кліпацька

Додати коментар


Захисний код
Оновити