ВСІХ СВЯТИХ Щороку Католицька Церква 1 листопада вшановує Всіх Святих. Бути святим сьогодні... Хтось може сказати, що це не актуально, не модно, не для нас. І дуже добре, тому що часто образ святих – це образ тих, які вже на іконці.

 А оскільки це неможливо за життя, бути святими стає далеким. Звичайно ж ні, бо через певний спосіб життя можемо удостоїтися вічної пам'яті, залишити свій образ на іконах, як приклад життя на довгі віки.

Так само, як колись, так само і сьогодні Божі слова є актуальні для кожного з нас:

Я бо Господь, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути для вас Богом; тож маєте бути святими, бо Я святий
(Лев 11, 45).

Маємо їх також зробити модними, зробити девізом нашого сьогоденного життя.

Бути святими означає бути щасливими. Чи це не є актуальним для нас сьогодні?! Чи не це є модою нашого життя – шукати щастя?! Мабуть, так, але на жаль багато людей незалежно від віку в пошуках щастя знаходять нещастя. Нелегка ця дорога, і дуже добре, бо на цій дорозі ми не самі. Сам Бог є з нами і говорить кожному з нас – «бути святими сьогодні»: «Я бо Господь, що вивів тебе через Хрещення з рабства гріха, щоб бути для тебе Богом; тож маєш бути усиновленою дитиною, Божим сином, дочкою, бо я для тебе є Батьком». Саме через вибір того, кого слухаю, я вибираю своє щастя, свою дорогу святості, вирішую про своє життя.

Саме через вибір стаємося тими і маємо те, що вибираємо. Бог шанує вибір кожного з нас, але не хоче, щоб хтось згубився і втратив життя. Коли хтось з нас гине, треба віднайти себе, повернутись, як марнотравний син через Покаяння до Батьківського дому. А дім Його є домом молитви, домом діалогу, домом допомоги, домом радості, домом школи на дорозі до святості. Моє життя і дім будуть такими, якщо Бог буде Господарем мого життя, а я – вільним від залежностей, допомогою для інших, святим в житті.

Святість життя – це людяність; святість християнська – це братерство; святість особова – це відкритість. Все те, що виражаємо у Євхаристії. Чи можемо бути святими сьогодні? Можемо, якщо будемо такими у нашій щоденній поведінці: розумними, тверезими, повними благодаті (вірі, надії та любові), гостинними, слухняними не по відношенню до похоті, а по відношенню до знання правди; чистими в словах і вчинках; не лицемірними, щирими, гарячими в любові і допомозі один одному (1Пт 1, 13-25). В інших місцях Нового Завіту словом «святі» називають віруючих, що прийняли Христа як свого Спасителя, через особове ставлення до кожного зокрема. Бо святість – це спосіб внутрішнього буття, те, що виражаємо у Таїнствах стає видимим у поведінці.

Таїнство – це невидима Божа дія, яка стає видимою у наших словах і вчинках. Це дія, яка освячує нас упродовж всього життя. Таким таїнством має бути кожна людина. Освячувати і освячуватись, що означає ставати більш людяними в суспільстві, братами і сестрами в християнстві, екуменічними у міжконфесійних відносинах. Це наш обов'язок, який випливає з нашої місії, з місії, яку Господь доручив кожному із нас.