Зустрічаємося сьогодні знову, в першу суботу місяця. Це остання наша зустріч у цьому році. І вона особлива. Не лише тому, що підводимо підсумки за прожитий рік, але тому, що готуємося до Нового року. Може, у нас з’являється багато думок: щось згадуємо, про щось шкодуємо... Та перед нами постає одна Велика Таємниця Бога, Матері Божої і наша, на яку очікуємо у Адвенті, - Різдво Христове. Довірмо на цей час самих себе, наші серця і думки Милосердному Богові, довірмо їх у цій хвилині Непорочному Серцю Марії, нехай діють...

Милосердний, Добрий Отче, дякуємо Тобі за те, що хочеш бути близько нас, за те, що дав нам Свого Сина. За Твоєю волею Ісус народився з Пречистої Діви для нас, для нашого спасіння. Святий Духу, Ти сформував такою гарною, чистою, і повною благодаті Матір Спасителя, і Її Непорочне Серце згідно з Найсолодшим Серцем Ісуса. Тому, Святий Духу, Духу Полум’я, Жару та Любові, просимо Тебе: веди нас дорогою Марії до Ісуса - нашого Брата та Приятеля. Відкрий наші серця на те, чого хоче навчити нас Марія сьогодні.

Назву місцевості Кана Галілейська ми завжди ототожнюємо з весіллям, на яке були запрошені Пресвята Діва з Ісусом і учнями. З Євангелії дізнаємося про весілля знайомих Марії - звичайно, це була приємна урочистість для всього містечка. Тому на святі присутні Марія, й Ісус, і учні. Вони, як і інші, беруть участь у звичайному буденному житті місцевих жителів. Марію у цій події бачимо як просту гостю, а не як ту, яка відповідала за організацію чи весільну кухню. А Ісус ще не є “знаменитим” Учителем і Чудотворцем.

Дуже часто “побожне “ життя ми бачимо, як перебування на молитві у храмі, участь у паломництві чи приналежність до якоїсь молитовної чи харизматичної групки, яка функціонує при Церкві. Таке чи подібне практикування християнського життя ми бачимо і на сторінках Євангелія, однак, сьогоднішній приклад Пресвятої Діви Марії нам показує, що більша частина Її життя проходить у товаристві сусідів, у виконанні щоденних обов’язків, приготуванні їжі, пранні, розмовах, відвідинах і допомозі близьким.

Чудо у Кані Галілейській — перше чудо Ісуса, яке Він здійснив для людей. Подивімося на Марію - це перше Її заступництво, Її звернення до Сина для потреби людини. Йоан, улюблений учень Ісуса, у сцені першого Чуда представляє нам Марію, Матір Ісуса, насамперед як Провідницю і Виховательку. З Її досвіду, мудрості, знання Ісуса, яке виникає з щоденної розмови і життя біля Нього, дається важка і незрозуміла вказівка слугам, які вже і без того стомлені служінням при весільних столах. Що вони могли подумати, почувши: “Наповніть посудини (великі!) водою.”? Воду ж треба було носити руками!!!

Марія передбачає і випереджує прохання Ісуса, просить слуг про цілковитий і безумовний послух вимогам Ісуса. Мати знає, що Ісус буде чогось вимагати від людей, що не дасть їм вина просто так, нічого не вимагаючи, хоча може так зробити. Бог для здійснення Дива у нашому житті вимагає співпраці, хоча б якогось старання.

Залишімося ще на короткий час у цій історії... можемо багато з неї зачерпнути....

На сьогодні візьмемо кілька таких думок:
– Улюблений учень Христа, якому Він довірив Свою Матір вважає, що Марія має право вимагати від нас старань, дій, співпраці з Її Сином. 
– Ісус готовий звершувати у нашому житті Дива, причому навіть несподівані і таємничі. Бо прагне підтримувати подружжя, родини, коли їм не вистачатиме сил, терпіння, фантазії - одним словом, доброго вина. Він все може, але хоче нашої співпраці.

Матінко Доброї Поради, Матінко з Кани Галілейської, Вчителько і Посереднице наша, дякуємо Тобі за те, що вчиш нас, ведеш, спрямовуєш до Христа. О Непорочне Серце, молись за нас, щоб ми були ближче Тебе, щоб ми трималися Твого Слова, Твого життєвого прикладу, Твоєї Любові. Мудра Пані Непорочного Серця, проси для нас Духа Мудрості, Духа Вдячності, Божого Духа. Нехай наше серце буду подібне до Твого Непорочного Серця. Амінь.