У жовтні, місяцеві присвяченому молитві на Розарії, ми знову запрошені Марією до Її школи. Хочемо черпати з джерела Її мудрості, бо прагнемо у Своєму житті наслідувати Її Непорочне Серце. Марійна Школа виховала стількох святих! Чому сьогодні Вона хоче навчити нас?

Маріє, розуміючи нашу слабкість, звертаємося до Тебе: Матінко, Ти є Непорочною, а ми грішними, Ти є непохитною, а ми постійно падаємо у наші погані звички і прив’язаності, Ти бачиш лише красу і доброту Бога, а ми – і багато спокус на нашій дорозі. Будь з нами, Провіднице святих, Мудра Пані, покажи нам Своє Непорочне Серце і пригорни нас міцно до Себе. Хочемо бути подібними до Тебе і хочемо як Ти, Матінко, прийняти до серця Ісуса.

Наш Бог є близьким Богом. Він хотів жити серед нас, тому ввійшов до Серця і Тіла Пресвятої Діви, і оселився посеред нас. Як це чудо сталося? Як це взагалі стало можливим? У Євангелії читаємо, що коли настала повнота часів, а отже, момент передбачений Богом до Діви приходить Ангел. Молода дівчина чує слова, які дотепер чули лише великі пророки, царі, проводарі вибраного народу Ізраїля, а саме: Не бійся! Господь з Тобою! Марія чує від Ангела про свою винятковість, про своє покликання – обрання Богом. Євангелист показує нам Марію, як Діву Мудру, яка нічого не приспішає, не діє похапно, дає собі час на роздумування і хоче просто розуміти.

 Слуга Божий Кардинал Вишинський і багато інших шанувальників Найсвятішої Діви підкреслюють Її такт, чіткість, поміркованість, стриманість і спокійну, врівноважену поведінку. Марія знає, що Бог хоче розмовляти з людиною, тому вона не вимагає від ангела доказів і т. п., лише просить роз’яснити, як це може статися. Вона є жінкою, яка думає, яка зосереджується, роздумує, шукає. Марія хоче розуміти, але в той же час зберігає дистанцію щодо почутих в свою сторону похвал, поводиться так, ніби їх не чує… Вона ні про що не допитується, нічого конкретного не вимагає, бо вірить, що все для неї є приготовлене Всевишнім, і тому є для неї найкращим. Пречиста не вимагає обіцянок, але і не виражає своїх переживань, вона згоджується з волею Божою повністю покладаючись на неї. В мовчанні також погоджується на самотність свого покликання – кому могла б розповісти, з ким поділитися? Присутність Ісуса буде Її радістю, силою, щастям і потіхою.

У Євангеліях підкреслюється самостійність в прийнятті рішення Непорочного серця. Не говорять Євангелісти ні слова про те, чи відкрила свою таємницю Марія св. Йосифові., чи запитувала Обручника про Його думку, хоча згідно з правом мала отримати згоду від батька чи чоловіка. Св. Йосиф, чоловік справедливий, вибраний на земного батька Божого Сина, на чоловіка Діви, переживає неспокій серця, темну ніч віри і любові. Ангел у сні приходить до нього, і не чекаючи на його відповідь чи згоду каже йому про Добру Новину з переконанням, що Він, обраний Богом, прийме своє покликання, як довірливий і надійний лицар, якому просто надаються розкази Пана. Покликання св. Йосифа є чимось дивовижним!

Подія Благовіщення закінчується словами: «І відійшов від Неї ангел». По таких подіях відходять ангели і земне життя Найсвятішої родини відтепер буде під цілковито Божою опікою. З допомогою ангелів, але оперте на трути і старання св. Йосифа і Непорочної Матері. Просімо Марію, щоб допомагала нам завжди бути в єдності з Її сином – тепер і в годину нашої смерті.

Допоможи нам, щоб наші серця, як Твоє серце, відкривалися на Божу Любов, нехай наші серця, як Твоє Непорочне Серце, Маріє, стануть Його Домом, Його помешканням, Його шатою, Його Дарохранительницею! Амінь.