У першу суботу квітня будемо роздумувати над п'ятою скорботною таємницею - Розіп’яття і смерть Ісуса Христа.

 

 

«Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч» (Марка 15, 27)

 

Цього року перша субота квітня стає для нас точкою ,яка проведе нас у таємницю Великого Тижня. Почнемо нашу ходу від Вербної Неділі, через кілька днів, що допровадять нас до Тридення. Саме Воно буде нас щораз глибше вводити у таємницю Божої Любові.

 

Цього разу, зосередьмо свою увагу на одному вірші, який зустрінемо читаючи про розіп’яття нашого Господа. Він був розіп’ятий між розбійниками, заколотниками. Великий Тиждень нам пригадує важливу істину – Бог став людиною та переніс важкі страждання, що привели до смерті. Навіщо це все? Бо Бог (Бог!) мене і тебе любить. Це все було заради мене, і заради Тебе! Протягом цього тижня, що попереду, зосередься та шукай слово «любов» між рядками Євангелія. Чи розумієш, яка є ця любов?

 

Євангеліє цих днів розповідатиме нам про істинного Бога, а також про людину, в серці якої немає для Нього місця. Усе відбувається у запаморочливому тумані гріха: зрада одного з найближчих учнів та його спотворене розпукою розкаяння; заскорузлість та закритість на Бога релігійних еліт; фарс та імітація суду первосвященниками, які отримали свої посади за хабарі, заплачені окупантам-римлянам; кон’юнктура та цинізм Пилата; озвіріла ненависть та нечутливість до чужого болю юрби, здавалося б, простого народу; вибір Варрави; повна деградація одного із розп’ятих розбійників; жорстокість римських вояків. І серед усього цього пекла бачимо смиренну та люблячу особу Ісуса Христа, який переживає страшну самотність та усе те, що наш травмований гріхопадінням розум не в силі осягнути. Читаємо про Симона, на якого звалюють чужий хрест, інтуїтивне тривожне прохання дружини Пилата, розкаяного розбійника, несподівану віру сотника, люблячу вірність і відвагу жінок із Галилеї та матері Ісуса, відважний і шляхетний вчинок Йосифа з Ариматеї та Никодима, що любив приходити до Ісуса вночі.

 

Якщо б ми ніколи не читали цілої Історії спасіння, то роздумуючи тільки над розповіддю про Страсті Ісуса в Євангеліях, нам важко було б відповісти, чому Бог так сильно любить людину. На це неможливо дати повну відповідь – читаючи Євангеліє, ми знаходимо тільки натяки, які, наскільки це можливо, привідкривають цю велику тайну. Однак, вчитуючись у розповідь про цих небагатьох світлих постатей на хресній дорозі Ісуса Христа, хочу вірити, що Бог бачить щось подібне у кожній людині…