flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

П'ятниця, 04 листопада 2022, 20:52
У першу суобту листопада продовжуємо наші роздуми над блаженствами. Коли можемо розраховувати на втіху від Бога та коли може бути втамований наш голод справедливості?
 
sermon-on-the-mount-cos-rosselli-crop
 
Третя світла таємниця - Проголошення Божого Царства і заклик до навернення (Мт 5, 1-12)
 
Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи: Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться. Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть. Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.
 
У першу суботу листопада продовжуємо наші роздуми над блаженствами, про які говорить наш Спаситель у Нагірній проповіді. Сьогодні поміркуймо над другим та четвертим блаженствами: блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені та блаженні голодні та спраглі праведності, бо вони наситяться.
 
Ці два блаженства мають спільну пасивну форму: це вказівка до того, що Бог буде тим, хто потішить та наситить. Ті, хто плаче, це люди засмучені з якогось приводу, а особливо ті, кого засмучує образа Бога чи їхньою поведінкою, чи іншими. Ті, хто голодні та спраглі справедливості, це ті, хто щиро намагається виконати Божу волю, що виражена у заповідях, обов’язках стану, а також у єднанні душі з Богом. Тож це ті, хто прагне бути святим. Нагорода походить виключно від Бога, бо тільки Він здатний потішити та вчинити святим.
 
З якого приводу я сумую? Чи це жаль над собою та своїми клопотами? Чи це реальна спрага Бога та смуток через завдані Йому образи?
 
Чи прагну бути святим? Чи сумую за єднанням з Богом у таїнствах? Чи взагалі відчуваю палке бажання приймати Євхаристію? З яким серцем йду на недільну Месу?
 
Війна зробила нас чутливими до болю та страждань інших. Ми змушені дивитись на руйнування та смерть, які несе війна. У наші серця вкрадається смуток перед обличчям різних новин та фото. Здається, що чаша скорботи от-от переповниться. Ісус Христос бажає, аби в цій ситуації Ти став ще ближче до Нього, розповів Йому про свій біль та дозволив Тебе потішити, принести мир у серце та у Твоє середовище. Потрібно лише зробити перший крок - запросити Господа до свого серця та свого життя.
 
Богородице, перед обличчям смерті та страждань Твого Сина Ти мужньо стояла під хрестом. Ти - одна з перших, хто закуштував смак блаженств. Випроси для нас дар палкої любові до нашого Господа, ревність у прийнятті Таїнств та мужність у щоденних наших виборах, аби ми будували Царство Боже вже тут, на землі, водночас скеровуючи погляд до вічності. Амінь.
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити