flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

П'ятниця, 06 серпня 2021, 08:54
Роздуми над четвертою славною таємницею Розарію на першу суботу серпня. Знайдімо час, аби разом із Пресвятою Богородицею вдивлятись у таємниці життя Її Божественного Сина. 
 preobrazhennia 2
 
Просімо Божу Матір, щоб нам товаришувала, щоб хотіла промовити до наших сердець. Нехай наші думки втихомиряться, відкиньмо те, що нас розпорошує. Будемо намагатися цей час присвятити лише для нас і для Непорочного Серця Марії.
 
Святий Духу, Ти формував Непорочне Серце Марії так, щоб воно було подібне до Найсолодшого Серця Ісуса, Ти обдарував Його своїми дарами, надихнув своєю любов’ю, лагідністю, миром та добром. Доторкнись наших сердець, щоб хоч трішки були подібними до сердець Ісуса і Марії. Добрий Ісусе, Світлосте наша, сьогодні разом із Твоєю Матір’ю хочемо роздумувати над однією з таємниць Розарію.
 
Подія Преображення Господнього була досить короткою у часі. Чому саме цю подію подає нам Розарій до роздумів? Так, це було велике пережиття, неймовірний досвід, але лише для трьох учнів. Петро, Яків і Йоан були вибрані Ісусом, щоб побачити Його у великій славі. Читаючи у Євангеліях (Мт 17, 1-8; Лк 9, 28-36; Мк 9, 2-13) бачимо, що враження апостолів були неймовірні. Читаємо: «і переобразився перед ними». Несподівано учні бачать Ісуса, якого знали, зовсім іншим. Отримують ще один доказ Божественності Свого Учителя! Під враженням особливої події апостоли крім страху, захоплення одночасно відчувають мир і радість. У певний момент Петро говорить: «Господи, добре нам тут бути...».
 
Після цієї події, здавалося б, що апостоли уже все знають, все розуміють, – бачили ж, що їхній Господь є не лише людиною; бачили пошану до Нього  Мойсея та Іллі; чули підтверджуючі слова з неба…
 
Переміненого Ісуса на горі Тавор бачили лише три апостоли, інші могли лише слухати про цю незвичайну подію. А все таки, як пам’ятаємо, з апостолів, які були свідками події Преображення, лише Йоан залишився під хрестом. Петро, незважаючи на глибоке пережиття Преображення зі страху відрікся від знайомоства з Христом. І Якова під Хрестом теж не було. Гора Тавор не перемінила апостолів настільки, щоб могли витримати до кінця.
 
Євангеліє не говорить про те, що Марія, Матір Господа бачила Його «переміненого», і нічого не знаємо про чудеса здійснені у рідному домі. Проте Марія була першою з тих, які не бачили, але вірили. Так, Її віра могла опиратися на пережитті подій зачаття та народження Божого Сина, могла зміцнюватися привітанням Єлизавети чи поклонінням Мудреців. Однак, основним натхненням була передусім присутність в Її повсякденному житті Ісуса. Марійна дорога не вела на гору Тавор. Вона не ішла на гору, щоб побачити Мойсея та Іллю, щоб почути голос… Непорочне Серце насичувалося щоденністю з Ісусом укритим, а не блиском Його надзвичайних проявів.
 
Чи погоджуюся на Марійну дорогу віри?
 
Марія була дуже близько до Ісуса, наскільки це можливо для Матері у Її власному домі. Вона доторкалася до Нього, годувала Його, опікувалася Ним, слухала Його, намагалася розуміти Його слова і носила їх у своєму серці. Така ж дорога є і перед нами. Приймімо духовність Непорочного Серця Марії, дорогу щоденної буденності з Ісусом. Бог буде потішати нас своїми дарами, своєю присутністю, благодатями підкріплюючи наші дні. Не гора Тавор є вирішальною у нашій вірності чи у любові Бога. Приймаймо Ісуса кожного дня, як Марія.
 
Непорочне Серце Марії, хочемо бути подібні до Тебе, хочемо щодня перемінювати наші серця на подобу Твого Серця. Провадь нас Своєю прихованою дорогою близькості Ісуса, відкритості на Його перемінюючу присутність. Просимо, молися за нас! Ти знаєш, Матінко, що потребуємо знаків і чудес. Вчи нас, що присутність Твого Сина у Пресвятих Дарах є найбільшим дивом у нашому житті. Матінко, уподібнюй наші серця до Твого Непорочного Серця!
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити