flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

П'ятниця, 31 січня 2020, 09:55
Свята Маріє! Тихо і покірно чекаючи з надією, як Симеон, утіхи Ізраїля, і виглядаючи, як Анна, визволення Єрусалиму – будь звеличена! Завдяки Твоєму «так» надія ввійшла у світову історію. Сьогодні, в першу суботу лютого 2020 року, хочемо дякувати Тобі, Найулюбленіша наша Мати, за Твою неустанну опіку над Святою Церквою. 
stritennia
 
Нехай наші очі зупиняться на фрагменті Євангелія про Стрітення Господнє. "Коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні їхнього очищення, то принесли Ісуса батьки Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: «кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа». І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, – дві горлиці або два молодих голуби. В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. І він прийшов до храму, спонукуваний Духом. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові та й сказав: «Нині відпускаєш свого раба, Владико, згідно зі своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: Світло для об’явлення язичникам і славу Твого народу – Ізраїля!» І Його батько та Мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його Матері: «Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя; і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!» І була тут Анна – пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на відкуплення Єрусалима. А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета. Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній" (Лк 2, 22-40) 
 
Прагнемо того, про що так просив Господь Ісус у Фатімі, – «винагороджувати за тих, які публічно намагаються защепити в дитячих серцях байдужість, погорду, і навіть ненависть до Непорочної Матері». Пресвята Діва Марія невпинно закликає до покаяння, навернення, просить про щоденний Розарій.
 
Протягом кожного з шістьох об’явлень у Фатімі просить і заохочує до щоденної молитви на розарію. Сестра Луція пояснює: «Глибоке навернення не може відбутися без щоденної молитви на розарію. У Фатімі «Діва Марія зійшла з неба, щоб нагадати нам про правди Євангелія». Таємниця народження вчить нас, що Бог, навіть укритий, діє, щоб виконалось Писання. Тайна жертвування пояснює нам, що коли хочемо, щоб усе наше життя було пожертвуване і посвячене, маємо дозволити діяти в нас Богові.
 
Марія живе вірою. Повнота благодаті об’являється в тому, хто вірить. Вона також має довіритися Богу, на Нього покластися. Ісус Христос – Життя світу і кожної людини – Світло, яке освічує, правда, яка спасає і визволяє, Любов, яка веде до повноти – ось місія пожертвуваного Дитяти. Який є мій погляд? Які очі мого серця? Яка любов Бога і людини? «Створив Ти нас, Господи, для себе, і неспокійне буде наше серце, поки не спочине в Тобі» (Св. Августин ). «Тим, що людську особу чинить чимсь великим, є Боже знамення, котре вона носить в собі. Згідно з словами Святого Письма, Богородиця була створена на образ і подобу Божу.
 
Яке місце в моєму житті займає Бог? «Навіщо живемо, якщо не для того, щоб віддатися Найвищому?» – говорив казахський поет і мислитель Ахмед Єзуф. Подивімось на Марію. Про що Вона просить у Фатімі? 13 травня 1917 року, в першому об’явленні Вона запитала Гіацинту, Франциска і Луцію, чи хочуть вони жертвувати Богу всі терпіння, які Він зішле на них, в намірі винагородження за гріхи,якими ображений; в намірі благальному про навернення грішників. Діти мали учинити це в єдності з Євхаристією і через щоденну молитву на розарії. Якою є готовність мого серця до жертвування радощів і турбот, терпіння і нерозуміння, втоми та болю? Наскільки я готовий до готовність до дрібних зречень, посту, покаяння в намірі, про який просить наша Мати, особливо про Святе Причастя, винагороджуючи в першу суботу місяця?
 
Завантажити файл docПерша_субота_лютого.doc

Додати коментар


Захисний код
Оновити