У грудні переживаємо Адвент - благодатний час приготування до Різдва Христового. Єднаймо свої серця з Серцем Марії, яке супроводжує нас у цьому приготуванні. Школа Марії виховала стількох святих! Чому сьогодні Вона хоче навчити нас?
Маріє, розуміючи нашу слабкість, звертаємося до Тебе: Матінко, Ти є Непорочною, а ми грішними, Ти є непохитною, а ми постійно падаємо у наші погані звички і прив’язаності, Ти бачиш лише красу і доброту Бога, а ми – багато спокус на нашій дорозі. Будь з нами, Провіднице святих, Мудра Пані, покажи нам Своє Непорочне Серце і пригорни нас міцно до Себе. Хочемо бути подібними до Тебе і хочемо як Ти, Матінко, прийняти до серця Ісуса.
Наш Бог є близьким Богом. Він хотів жити серед нас, тому ввійшов до Серця і Тіла Пресвятої Діви, і оселився посеред нас. Як це чудо сталося? Як це взагалі стало можливим? У Євангелії читаємо, що коли настала повнота часів, а отже, момент передбачений Богом, до Діви приходить Ангел. Молода дівчина чує слова, які дотепер чули лише великі пророки, царі, провідники вибраного народу Ізраїля, а саме: "Не бійся! Господь з Тобою!". Марія чує від Ангела про свою винятковість, про своє покликання – обрання Богом. Євангеліст показує нам Марію, як Діву Мудру, яка нічого не приспішає, не діє похапно, дає собі час на роздумування і хоче просто розуміти.
Слуга Божий кардинал Вишинський і багато інших шанувальників Найсвятішої Діви підкреслюють Її тактовність, чіткість, поміркованість, стриманість і спокійну, врівноважену поведінку. Марія знає, що Бог хоче розмовляти з людиною, тому Вона не вимагає від ангела доказів і т. п., лише просить роз’яснити, як це може статися. Вона є жінкою, яка думає, яка зосереджується, роздумує, шукає. Марія хоче розуміти, але в той же час, зберігає дистанцію щодо почутих на свою адресу похвал, поводиться так, ніби їх не чує… Вона ні про що не допитується, нічого конкретного не вимагає, бо вірить, що все для Неї є приготоване Всевишнім, і тому є для Неї найкращим. Пречиста не вимагає обіцянок, але і не виражає своїх переживань, Вона згоджується з волею Божою повністю покладаючись на неї. В мовчанні також погоджується на самотність свого покликання – кому могла б розповісти, з ким поділитися? Присутність Ісуса буде Її радістю, силою, щастям і потіхою.
У Євангеліях підкреслюється самостійність в прийнятті рішення Непорочного серця. Не говорять Євангелісти ні слова про те, чи відкрила свою таємницю Марія св. Йосифові, чи запитувала Обручника про його думку, хоча згідно з правом мала отримати згоду від батька чи чоловіка. Святий Йосиф, чоловік справедливий, вибраний на земного батька Божого Сина, на чоловіка Діви, переживає неспокій серця, темну ніч віри і любові. Ангел у сні приходить до нього, і не чекаючи на його відповідь чи згоду, каже йому про Добру Новину з переконанням, що Він, обраний Богом, прийме своє покликання, як довірливий і надійний слуга, якому просто передаються накази Володаря. Покликання св. Йосифа є чимось дивовижним!
Подія Благовіщення закінчується словами: «І відійшов від Неї ангел». Після таких подій відходять ангели і земне життя Найсвятішої родини відтепер буде під цілковитою Божою опікою. За допомогою ангелів, але і за допомогою трудів і старань св. Йосифа та Непорочної Матері. Просімо Марію, щоб допомагала нам завжди бути в єдності з Її сином – тепер і в годину нашої смерті.
Маріє, допоможи нам, щоб наші серця, як Твоє серце, відкривалися на Божу Любов. Нехай наші серця, як Твоє Непорочне Серце, Маріє, стануть Його Домом, Його помешканням, Його шатою, Його Дарохранительницею! Амінь.
