flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Четвер, 05 квітня 2018, 13:02

Цього разу будемо роздумувати над першою славною таємницею - воскресіння Ісуса Христа. Цим роздумам має сприяти те, що цього тижня переживаємо Великодню Октаву.

woskresinnia

«Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Сoломія купили пахощів, щоб піти та намастити Його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, та й говорили між собою: «Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?» Але поглянувши, побачили, що камінь був відвалений, – був бо дуже великий. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, – і жахнулись. А він до них промовив: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, Його нема тут. Ось місце, де Його були поклали. Але йдіть, скажіть Його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там Його побачите, як Він сказав вам». І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися» (Мк 16,1-8).

Послання, яке ми часто чуємо цими днями є таким: Ісус воскрес, живе і ми можемо зустріти Його. Так само, як Його зустріли жінки, які вранці третього дня пішли до гробниці; як зустріли Його учні, здивовані та шоковані тим, що жінки їм розповіли; як і багато інших свідків зустріли Його в наступні дні після Його воскресіння. Так само, після свого вознесіння Ісус залишився серед своїх друзів, як обіцяв: "Ось Я з вами всі дні, аж до кінця світу" (Мт 28, 20). Господь є з нами, зі своєю Церквою, до кінця світу. Освітлені Святим Духом, члени ранньої Церкви стали відкрито та без страху проголошувати великоднє послання. Це послання, передаване з покоління в покоління, досягло до нас і щороку в пасхальний період лунає з новою силою. Чи я вже зустрів Воскреслого? Чи хочу цього?

У часі Великодньої Октави літургія заохочує нас до особистої зустрічі з Воскреслим, до розпізнавання у історичних подіях, а також у нашому повсякденному житті Його оживляючої дії. Незодавно ми чули про зустріч з учнями дорогою до Емаусу (Лк 24,13-35). Воскреслий зустрічає їх в дорозі, розмовляє з ними, повчає, пояснює Писання, врешті залишається з ними в домівці та дає себе пізнати під час ламання хліба. Так само є у нашому житті. Цілий час Ісус нас супроводжує в дорозі і пояснює Писання, чинить, що можемо зрозуміти ту таємницю: все говорить про Нього. А це має розпалювати також і наші серця, відкривати наші очі. Господь є з нами, показує нам справжню дорогу. Так само як і два учня розпізнали Його під час ламання хліба, так і ми сьогодні також при ламанні хліба розпізнаємо Його присутність. Ламання хліба пригадує нам першу Євхаристію, під час Останньої вечері, коли Ісус поламав хліб і таким чином передбачаючи свою смерть і воскресіння, даючи учням самого себе. Ісус ламає хліб також з нами і для нас, для нас стає присутній у Пресвятій Євхаристії, дає нам самого себе і відкриває наше серце.

Під час Святої Меси ми зустрічаємось з Його словом і пізнаємо Його за Столом Слова і консекрованого Хліба і Вина. Таким чином, щонеділі спільнота знову і знову переживає Пасху Господню і приймає від Спасителя Його заповіт любові і братерського служіння. Чи я переживаю недільну Євхаристію в такому дусі?

Молімося, щоби радість цих днів ще більше зміцнила нашу єдність з розіп`ятим і воскреслим Христом. Дозвольмо, аби нас захопило Його воскресіння! Нехай Пресвята Діва Марія допоможе нам проголошувати пасхальне світло і пасхальну радість для наших братів і сестер.

Як конкретно можу проголошувати цю пасхальну радість? Кому?

Роздуми на основі катехези папи Бенедикта XVI під час Загальної аудієнції 26 березня 2008 року.

Додати коментар


Захисний код
Оновити