flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Четвер, 04 січня 2018, 18:45

У першу суботу січня будемо роздумувати над четвертою радісною таємницею - Стрітенням Господнім.

stritennia

Перечитаймо фрагмент Євангелії від Луки, який говорить про цю подію: "І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом, як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”, і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.” А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя - Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: “Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу твого люду - Ізраїля.” Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього. Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.” Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою. І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму. І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста. Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому"(Лк 2,22-40)

Цей фрагмент можна назвати «Євангелієм зустрічі»: зустрічі Ісуса з Його людом. Коли Марія та Йосиф принесли дитя до святині в Єрусалимі, відбулась перша зустріч між Ісусом та Його людом, який був представлений двома особами літнього віку Симеоном та Анною. Це була також зустріч молодших та старших. Придивімося до дійових осіб фрагменту. Святий Лука повторює 4 рази, що Марія та Йосиф хотіли виконати Закон Господній. Можна помітити, більше того – зрозуміти, що батьки Ісуса з радістю виконували Божі заповіді, черпали радість з виконання Божого закону. Це була молода сім`я, дитя тільки народилось і вони цілковито прагнули виконати те, що було наказано.

Хоча могли виправдатись тим, що вони забігані та заклопотані, бо треба піклуватись про новонароджену дитину. Бракує часу для себе, а тут ще треба шукати час на молитву…

Це не є якийсь виключно зовнішній жест Марії та Йосифа, аби все було гаразд, аби погано люди не думали, аби не осуджували за спиною, ні! Це сильне, глибоке прагнення, повнота радості. Саме про це говорить псалом: «Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв…бо закон твій - моя відрада» (Пс 119,14.77).

Як є з виконанням Божого Закону та заповідей у моїй родині? Чи маю ту радість? Чи переказую моїм дітям цю радість від виконання Божого Закону? Чи це є лиш обов`язок до виконання, мертва літера?

А що Лука говорить про Симеона та Анну? Підкреслює, що їх вів Святий Дух. Про Симеона говорить, що був людиною справедливою і набожною, чекав на втіху Ізраїля, а Святий Дух спочивав на ньому (пор. 2,25, потім читай 2,26-27). А про Анну говорить, що була вона пророчицею (2,36), тобто натхненною Богом і що завжди перебувала в святині у постах і молитвах (2,37). Коротко кажучи, ці двоє літніх осіб були повні життя! Повні життя, бо їх оживляв Святий Дух, слухняні Його дії, вразливі на Його заклики…

Чи чую у своїй щоденності натхнення Святого Духа? Яка є моя набожність? Чи оживлена Святим Духом? Як я сприймаю моїх рідних літнього віку? Чи вважаю їх тягарем? Чи відкриваю в них Бога, Який також дає їм різні дари?

І ось зустріч Святої Родини з цими двома представниками святого Божого люду. У центрі є Ісус. Це Він зумовлює рух, притягує перших та других до святині, що є домом Його Отця.

Що є у центрі моєї щоденності? Чи це є робота, гроші, кредити, екзамени дітей, хвороби онуків, проблеми на роботі? Чи у всьому цьому є Ісус? Чи запрошую Його в ці мої справи? Чи хочу, аби Він їх вирішив? Чи прагну все вирішити своїми силами, покладаюсь лише на себе, не залишаючи місця на дію Бога?

Маріє та Йосифе, прошу вас, навчіть мене ставити Ісуса в центр мого життя! Моліться за мою родину, аби серед нас панували ті самі любов та жертовність, терпеливість та лагідність, милосердя та пробачення, які оживляли ваше родинне життя у Назареті!!!

Використано матеріали проповіді Папи Франциска у свято Стрітення від 2014 року

Додати коментар


Захисний код
Оновити