Одним із центральних моментів у віри кожного християнина лежить таємниця Євхаристії. Господь прагне, щоб кожен, хто вважає себе християнином, гідно переживав цю Таємницю Божої Любові. Тому Бог не скриває від своїх дітей ці істини, а охоче їх розкриває. Так Господь переказав через об’явлення Каталінє Рівас таємницю Євхаристії.

Каталіна Рівас, жителька м. Кохабамба (Болівія). Закінчила тільки середню школу, тому коли почала записувати тексти про Муку Господа Ісуса, про Євхаристію, про Небо – це було великим дивом. Каталіна призналась, що чує голос Ісуса Христа і записує тільки те, що чує від Нього. Також Господь обдарував її особливим даром, котрим були стигмати.

Каталіна Рівас записує слова, скеровані до цілого світу. Господь Ісус сказав їй: «Вічна любов шукає душі, котрі можуть сказати по-новому, про старі, але добре знані істини. Хто скористається і прийме їх -  допоможе і іншим черпати з них благодаті. Хто їх не розуміє, той надалі є невільником злого Духа.»

Так, з огляду на велике прагнення донести до людей зміст цих об’явлень за ініціативою настоятеля о. Яна Подобінського, в парафіяльному храмі смт Першотравенськ у першу неділю березня, була організована інсценізація Таємниці Євхаристії. У цій виставі взяли участь майже тридцять осіб.

«У свято Благовіщеня, коли я зайшла до храму, то  процесія на чолі з архієпископом вже наближалася до вівтаря. Мати Божа промовила до мене своїм делікатним, солодким жіночим голосом…» - таким словами Каталіни, розпочалась вистава, а отже усі присутні були занурені в Святу Літургію. Пресвята Діва Марія, коментуючи кожний момент Святої Меси, запрошувала усіх зануритись глибше у те, що люди звикли переживати під час кожної Євхаристії. Усі слова (а особливо їх зміст!) Марії, Каталіни, а також самого Ісуса на фоні прекрасної музики, настільки проникали у серця людей, що вони, як жінки так і чоловіки, не могли стримати свої сльози. Дана дія допомогла заново усвідомити собі:

•  що кожен наш, нібито незначний вчинок (також спізнення на Святу Месу), дуже ображає Бога;

•  що «Слава во вишніх Богу» є прославлянням усієї Пресвятої Трійці;

•  що Літургія Слова – це живі слова Господні, котрі повинні стати в нас тілом;

•  у момент жертвоприношення кожен наш ангел-охоронець заносить наші дари на господній вівтар, і, як не прикро, деякі ангели йдуть сумні, бо не мають що нести;

•  при співі «Свят, свят, свят…» усі святі і блаженні є присутні з нами;

•  що в момент концекрації хліба, сам Господь Ісус є присутній у цій Гостії, а підчас концекрації вина усі присутні забираються до підніжжя Кальварії і знаходяться там у моменті розп’яття Ісуса Христа;

•  відмовляючи «Отче наш…» і передаючи один одному знак миру, маємо пробачити усім, щоб мир Господній справді запанував у нашому серці;

•  остання вечеря була моментом найбільшої близькості з Ісусом. У той момент Він встановив Євхаристію і вчинив себе в’язнем любові!! «Я хотів залишитися з вами до кінця світу, тому що моя любов не змогла б знести того, щоб ви залишились сиротами. Ви, котрих люблю більше, ніж своє життя!» - промовив Ісус до Каталіни.

Після Святого Причастя Ісус промовив слова, котрі є заохоченням для роздумів для кожного з нас:

«У ваших домівках усе має своє місце: в одному приміщенні ви готуєте їсти, в іншому спите. А як виглядає місце, котре ви приготували для мене?! Усе має своє місце. ОКРІМ МЕНЕ!!! Люди планують свій день, тиждень, вихідні та відпустки. А скільки є родин, котрі хоч раз в місяць скажуть, що сьогодні ми підемо і відвідаємо Ісуса в табернакулюм?! Скільки  родин чинять мене співучасником їхнього життя?! Як багато благодатей людина втрачає, не залишаючи Мені місця у своєму серці. Свята Меса – це Я сам, котрий продовжую серед вас своє життя, свою хресну жертву. Ви повинні перевищувати в чеснотах ангелів і архангелів, тому що вони не мають радості приймати мене як поживу, а ви маєте! Вони п’ють краплі з джерела, а ви, які приймаєте мене в Святому Причасті -  маєте цілий океан!»

Дари які приймаємо в Євхаристії повинні принести плоди навернення, котре має виражатись в поставі і вчинках милосердя відносно братів і сестер. Господь покликав нас усіх, щоб ми йшли і проголошували добру новину. Не можемо дозволити, щоб наші ближні вмирали з голоду, коли ми маємо таку поживу.