flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Автор: с. Камілла та Кристина Надворна

КИЇВ Перед початком Адвенту молодь київської парафії св. Олександра разом із сестрами гоноратками с. Каміллою та с. Реґіною знову організували зустріч для молоді Києва, щоб разом молитись,

спілкуватись, ділитись своїми талантами, послухати конференцію та повеселитись. «Все про спілкування» – такою була тема чергової зустрічі католицької молоді в Інституті св. Томи Аквінського.

Девізом зустрічі обрано слова «Не говоріть у вуха, говоріть в очі, очі – найбільш чутливий орган людини. Вчіться говорити серцем!»

 

 

Все розпочалося Службою Божою, під час якої молодь, єднаючись з Католицькою Церквою всього світу, молилась в особливий спосіб про захист ненароджених дітей, а солідарність зі своєю країною була виражена в молитві за жертви голодомору. Під час проповіді о. Олег Кондратюк OCD закликав усіх задуматися над своїм покликанням. Для кожного Бог має свій індивідуальний план, але, щоб дізнатися про нього, потрібно відкритись Господу, потрібно мати з Ним контакт. Отець порівняв християнина з вагітною жінкою. Кожен християнин повинен зустрітися з Богом, зачати в собі Слово, яке Господь адресує тільки йому, виносити його, народити і виростити.

Після Служби Божої молодь мала змогу показати свої таланти. Були поставлені невеликі, але дуже суттєві сценки про спілкування через інтернет (молодь храму св. Олександра), спілкування дівчат і хлопців (молодь з гуртожитку с. Йосипа), спілкування християнської та нехристиянської молоді (молодь з смт Ворзеля) та невербальне спілкування (молодь храму св. Миколая). Групи були дуже гарно підготовлені до висвітлення своїх тем.

Яскравою подією вечора став показ мод. Дизайнер Лариса Дубич на цій зустрічі вперше представила свою колекцію, якою показала всім своє бачення образу справжньої жіночності.

На закінчення офіційної частини Олена, християнський психолог і психотерапевт, в інтегрованому підході ініціювала дискусію «Спілкування дітей та батьків». Вона запропонувала такий тренінг: було обрано дві групи людей, перша виконувала роль батьків, друга – дітей. Кожна з груп отримала завдання написати вимоги до іншої групи (тобто діти писали вимоги батькам, а батьки – дітям), і в діалозі спробувати порозумітись. І «батьки», і «діти» впорались із завданням, хоча досягти компромісу було важко.

Вечір закінчився дискотекою, на якій усі навчились танцювати нові інтеграційні танці, і згадали старі: єврейський, сучасний та повільний танці, «бельгійку» і навіть вальс.

Тож прославляймо Бога за все, що Він чинить в нашому житті!

Додати коментар


Захисний код
Оновити