flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Неділя, 14 червня 2020, 14:43
Вже сама назва Згромадження, Малі Сестри Непорочного Серця Марії, вказує на особливий зв'язок сестер гонораток із Серцем Діви Марії. Згідно задуму засновника, блаженного о. Гонората Козьмінського, саме цей день є титулярним святом чернечої родини. 
 
ikona sercia marii
 
Церква відзначає чимало «парних» свят – із життя Господа Ісуса і Його Пресвятої Матері. Маємо Різдво Христове і Народження Богородиці, Жертвування Ісуса (Стрітення) і Жертвування Марії в тому ж Храмі, Велику П’ятницю і Матері Божої Страждальної. Тільки ці дати розкидані по календарю. А спомин (раніше – свято) Непорочного Серця Марії слідує одразу після відзначення урочистості Пресвятого Серця Ісуса.
 
Історично це відзначення має дещо іншу наповненість, аніж ушанування Серця Ісусового, і розвивалося воно інакше. Певною мірою, узагальнюючи, можна сказати: ушанування свого Серця Ісус запрагнув сам, назвавши день свята і визначивши його теологічну суть; натомість ушанування Серця Марії розвивалося подібно до потоку, який у своєму руслі стає дедалі повнішим, приймаючи в себе різні джерела.
 
Витоком обох культів можна вважати побожну діяльність о.Жана Еда (1601-1680), для якого вшанування Серця Спасителя було невіддільне від ушанування Найсолодшого Серця Марії. А «відокремив» культ Серця Марії о.Жерет, настоятель храму Матері Божої Переможниці. Він 1836 року заснував у своїй парафії однойменне братство, теологічна суть якого зводилася до навернення грішників через Серце Марії. Наслідки нищівної революції у Франції надихнули о.Жерета відмолювати країну через Серце Марії Переможниці. До 1890 року братство налічувало вже 20 тис. членів.
 
До поклоніння, заснованого о.Жеретом, додається ще й така дія Божа, як об’явлення Чудотворного Медальйона 1830 року св.Катерині Лабуре. На звороті медальйона, за велінням Марії, вибито зображення двох Сердець. А св.Антоній Марія Кларет (†1870) вибрав Непорочне Серце Марії покровителем свого новозаснованого згромадження, вмістивши Серце у його гербі.
 
Культ Серця Марії розвивався поступово і здебільшого приватним чином, але ось 1917 року Пресвята Діва об’явилася пастушкам у Фатімі. Найгучніше явлення ХХ століття пов’язане з молебнем перших субот місяця: Марія обіцяла, що зрештою Її Непорочне Серце затріумфує, і просила дітей приступати до св.Причастя в перші суботи місяця на винагородження за гріхи світу. Найвідоміший образ – Марія з видимим Серцем, оплетеним тернами людської невдячності та гріхів, – пов’язаний з Її об’явленнями с.Луції 1925 року.
 
13 жовтня 1942 року Папа Пій ХІІ оголосив по радіо, що він присвятив весь людський рід Непорочному Серцю Марії, та заохотив, щоб Церкви в окремих країнах зробили те ж саме. Першою це зробила Португалія, за участі свого Президента.
 
Свято Серця Марії встановив ще о.Жан Ед, визначивши для нього день 8 лютого і написавши богослужбові тексти. Однак тривалий час воно залишалося місцевим або орденським відзначенням (затверджене Пієм VII як свято для окремих дієцезій та згромаджень). До рівня свята всієї Церкви цей день підніс 1944 року Папа Пій ХІІ, призначивши його на день 4 травня. Пособорна літургійна реформа скасувала рівень свята і перенесла його як обов’язковий спомин на суботу після урочистості Пресвятого Серця Ісуса.
 
Цього дня особливим чином молімося за сестер гонораток та про нові покликання до чернечої родини. Нехай настане тріумф Непорочного Серця Марії. 
 
Джерело: Credo

Додати коментар


Захисний код
Оновити